Ориноко: відмінності між версіями

Приймаючи численні притоки, Оріноко вже в середній течії перетворюється на могутню повноводну артерію. Річка має широку долину, яка місцями, на виходах [[метаморфічні гірські породи|метаморфічних порід]], звужується до кількох сотень [[метр]]ів, утворюючи так звані ''ангостури''. Останні з таких звужень знаходяться біля [[місто|міста]] [[Сьюдад-Болівар]]. Нижче міста [[Барранкас]], за 200 км від гирла, починається простора [[річкова дельта]] площею 41 тис. км², що простягається по морському узбережжю приблизно на 300 км. Тут Оріноко поділяється на 36 рукавів та численні протоки. Головні рукави: крайній лівий [[Манамо]], судноплавний [[Макарео]] та найбільший (шириною 15-20 км) крайній правий [[Бока-Гранде]].

 

Для системи [[річка|річки]] Оріноко характерне таке явище, як [[біфуркація річки]], яке досить рідкісне у світі. Воно заключає в себе поєднання річкових [[басейн річки|басейнів]]. У верхній течії Оріноко, зліва від річки відділяється протока, яка несе свої води до річки [[Ріу-Неґру]], лівої притоки [[Амазонка (річка)|Амазонки]]. Ця протока називається [[Касік'яре]]. Через цю річку до системи Амазонки щорічно скидається 1/3 усіх вод Оріноко у її верхній течії.