Тріасовий період: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.7.1) (робот додав: lv:Triass |
Olvin (обговорення | внесок) вікіфікація, правопис, шаблон |
||
Рядок 1:
{{геохронологічна таблиця}}'''Тріа́совий пері́од''' ('''тріас''')— ранній період [[Мезозойська ера|мезозо́йської ери]]. Настав близько 235+/-10 мільйонів років тому. Тривав близько 30-50 мільйонів років.
== Геологічні процеси періоду ==
На початку тріасового періоду існували [[материк]]и [[Гондвана]] і [[Лавразія]], їх розділяв океан [[Тетіс (океан)|Тетіс]].
Тріасовий період характеризується значним скороченням загальної площі платформових морів. Величезні континенти того часу перетиналися високими хребтами молодих гір. На рівнинах в умовах жаркого або мінливо вологого клімату утворювались великі площі пустель і напівпустель або низовини, вкриті болотами та лісами. Про це свідчать потужні товщі континентальних червоних або строкатоколірних порід та темноколірних гумідних порід (місцями вугленосних), якими представлені тріасові відклади на багатьох ділянках земної кулі і, зокрема, на території України, вся площа якої, за винятком Криму та Карпат, являла собою суходіл.
== Розвиток живих організмів ==
▲Для тваринного світу цього періоду характерне виникнення [[ссавці]]в. Відклади тріасового періоду поширені в [[Карпати|Карпатах]], [[Кримський півострів|Крим]]у, [[Дніпровсько-Донецька западина|Дніпровсько-Донецькій западині]] та в Донбасі. З ними пов’язані поклади вугілля, бокситів, бентонітових глин, будівельних матеріалів.
У тріасовому періоді надзвичайно розвинулися рептилії,
Це була епоха [[архозаврів]], спочатку вони вели водний спосіб життя, як сучасні крокодили. З часом їхні задні кінцівки видовжилися. Це дало їм змогу
В тріасовому періоді з’явилися також [[лесотозаври]], [[герреразаври]], [[масоспондили]], [[анхізаври]], [[гетеродонтозаври]]. [[Прозауроподи]] — [[платеозаври]], [[мусзаври]].
Серед тріасової флори ще зрідка траплялися [[каламіти]], насінні [[папороті]] й [[кордаїти]]. Переважали справжні папороті, [[гінкгові]], [[бенетитові]], [[саговникові]], [[хвойні]]. Саговникові існують і
Папороті тріасу були прибережними трав'янистими рослинами, мали широкі розсічені «листки» із сітчастим жилкуванням. З хвойних рослин добре вивчена [[вольтція]]. Вона мала густу крону і шишки, як у ялини.
Гінкгові були досить високими деревами, їх листки утворювали густі крони.
Особливе місце серед тріасових голонасінних займали бенетити — дерева з кільчастими великими складними листками, що нагадують листки саговників. Органи розмноження бенетитів займають проміжне місце між шишками саговників і квітками деяких квіткових рослин, зокрема [[магнолієві|магнолієвих]]. Отже, мабуть, саме
== Посилання ==
|