Відмінності між версіями «Діалекти російської мови»

нема опису редагування
(Більше не розпізнається як ізольована стаття, removed: {{Ізольована стаття|кільце2}} за допомогою AWB)
[[Файл:Диалектологическая-карта-1965.png|thumb|300px|Діалекти російської мови на території [[Росіяни говірки раннього і пізнього формування | первинного формування]]<ref>{{книга|автор = Захарова К. Ф., [[Орлова, Варвара Георгиевна|Орлова В. Г.]] |заглавие = Диалектное членение русского языка |издание = 2-е изд |место = {{М.}} |издательство = Едиториал УРСС |год = 2004 |страницы = 166—167 |isbn = 5-354-00917-0}}</ref><ref name="Русские">{{статьястаття |автор = [[Касаткин, Леонид Леонидович|Касаткин Л. Л.]] |заглавиезаголовок = Русские диалекты. Карты |ссылка = http://www.booksite.ru/fulltext/rus/sian/5.htm |издание = Русские. Монография Института этнологии и антропологии РАН |тип = |местомісце = {{М.}} |издательствовидавництво = Наука |год = 1999 |том = |номер = |страницы = 96}}{{проверено|15|6|2011}}</ref><ref>{{cite web|url = http://www.gramota.ru/book/rulang/page2_3.html |title = Федеральная целевая программа Русский язык. Региональный центр НИТ ПетрГУ |accessdate = |lang = |description = Территориально-диалектное членение русского языка}}{{проверено|15|6|2011}}</ref>. <br /> Основой карты является [[Диалектологические карты русского языка|диалектологическая карта]], составленная [[Захарова, Капитолина Фёдоровна|К. Ф. Захаровой]] и [[Орлова, Варвара Георгиевна|В. Г. Орловой]] и впервые опубликованная в работе «Русская диалектология» под редакцией [[Аванесов, Рубен Иванович|Р. И. Аванесова]] и В. Г. Орловой в [[1965 год]]у<ref>{{книга|автор = |заглавие = Русская диалектология |ответственный = под ред. [[Аванесов, Рубен Иванович|Р. И. Аванесова]] и [[Орлова, Варвара Георгиевна|В. Г. Орловой]] |место = {{М.}} |издательство = Наука |год = 1965 |страницы = |isbn = }}</ref>
]]
'''Діалекти російської мови''' — територіальні різновиди [[Російська мова|російської мови]], що об'єднуються в традиціях російської [[Діалектологія|діалектології]] у дві основні великі діалектні величини&nbsp;— [[Наріччя|наріччя]], між якими розташована область перехідних говірок ([[среднерусскиесередньоросійські говірки]]). [[Наріччя]] та перехідні говірки включають до свого складу групи говірок (рідше виділяються підгрупи говірок). Як величини другого, додаткового діалектного членування території поширення російської мови в цілому, грає допоміжну роль, виділяються [[Діалектні зони російської мови|діалектні зони]]<ref>
{{книга|автор = Захарова К. Ф., [[Орлова, Варвара Георгиевна|Орлова В. Г.]] |заглавие = Диалектное членение русского языка |издание = 2-е изд |место = {{М.}} |издательство = Едиториал УРСС |год = 2004 |страницы = 18—26 |isbn = 5-354-00917-0}}</ref>.
 
Для території пізнього формування (азіатська частина РФ, [[Поволжі]], [[Кавказ]]) характерна відсутність чіткого розподілу діалектних зон, строкатість невеликих ареалів, висхідних до мови переселенців з різних регіонів, а також риси, що відображають змішення різних діалектів<ref>В. В. Лопатин, И. С. Улуханов. Русский язык // Языки мира: Славянские языки. М.:Academia, 2005, с. 445</ref>.
 
== ОбластиОбласті распространениярозповсюдження наречийдіалектів иі среднерусских говоровговірок ==
[[Файл:Dialects_of_Russian_language-ru.png|300px|thumb|right|Области распространения говоров. <br />Данная карта создана на основе диалектологической карты [[1915 год]]а, ограниченной территорией [[Россия|России]] с рядом изменений<ref name="Русские"/><ref>{{книга|автор = |заглавие = Народы Европейской части СССР. Этнографические очерки: В 2-х т. |ответственный = Под общ. ред. [[Толстов, Сергей Павлович|С. П. Толстова]] |ссылка = http://www.ethnology.ru/doc/narod/t1/graf/nrd-t1.htm?150 |издание = |место = {{М.}} |издательство = Наука |год = 1964 |страницы = 148—156 |isbn =}}</ref>]]
Територія среднерусских говірок&nbsp;— [[Псковська область | Псковська]], [[Тверська область | Тверська]], [[Московська область | Московська]], [[Володимирська область | Володимирська]], [[Іванівська область | Іванівська]], [[Нижегородська область | Нижегородська]] області. Північніше цього поясу&nbsp;— зона північного наріччя, на південь&nbsp;— відповідно, південного.
24 289

редагувань