Геномний імпринтинг: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Zlir'a (обговорення | внесок) |
Zlir'a (обговорення | внесок) |
||
Рядок 54:
[[Плоїдність|Диплоїдність]] вважається [[еволюція|еволюційно]] «вигідною» ознакою, оскільки в організму, що має дві копії певного гену, вони завжди «підстраховують» одна одну, отримавши дефектний ген від одного з батьків особина все ще має шанс на нормальну життєдіяльність завдяки копії отриманій від іншого. Геномний імпринтинг є формою [[моноалельна експресія генів|моноалельої експресії генів]], за якої описана перевага диплоїдності повністю нівелюється, а отже це явище повинно надавати організмам якусь альтернативну — і сильнішу — селективну перевагу, або мати інше еволюційне пояснення.
Біологічна роль геномного імпринтингу досі не з'ясована. Існує кілька гіпотез, серед яких найбільше визнання має так звана «родинна теорія» ({{lang-en|kinship theory}}, див. також [[родинний добір]]), яка стверджує, що це явище є наслідком «еволюційної битви статей». Імпринтинг характерний переважно для [[плацентарні|плацентраних ссавців]] та [[покритонасінні|квіткових рослин]], при чому йому підлягають у великій мірі гени необхідні для ембріонального розвитку. Припускається, що геном батька більше «зацікавлений» у тому, щоб [[ембріон]]и росли великими (адже з кожна особина намагається поширити свої гени, а великі і здорові діти матимуть більше шансів на виживання), геном матері більше «зацікавлений» у тому, щоб зародки не виростали надто великими, бо це може негативно позначитись на здоров'ї самої самиці. Тому в батьківському геномі ген, що відповідає за ріст увімкнутий, а в материнському — вимкнутий<ref name=
== Джерела ==
| |||