Червоні кхмери: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Черво́ні [[кхмери|кхме́ри]]''' — [[Маоїзм|маоїсько]]-[[націоналізм|націоналістичний]] [[Партизанська війна|партизанський]] [[комунізм|комуністичний]] рух у [[Камбоджа|Камбоджі]], що захопив та утримував владу у країні в 1975-1979 роках. Звинувачується трибуналом ООН в практиці [[терор]]у та [[геноцид]]у проти мирного населення.
Створений у [[1968]] році. Чисельність — близько 30 тисяч осіб. Широка соціальна база у цього руху з'явилась після вторгнення в [[1970]] р. американців (для удару в [[тил]] [[Військо|війскам]] [[Хо Ши Мін]]а), які знищили не менше 100 тис. мирних мешканців.
==Захоплення влади==
У [[1975]] році [[партизан]]и захопили [[столиця|столицю]] [[країна|країн]]и — [[місто]] [[Пномпень]]. Встановили [[диктатор]]ський [[режим]]
У результаті безграмотної [[економічна політика|економічної політики]] країна опинилась у занепаді. Для поповнення [[бюджет]]у була розв'язана [[війна]] проти [[В'єтнам]]у. Проте в'єтнамські війска відносно легко відбили [[агресія|агресію]] і перейшли у [[наступ]], причому на їх сторону переходили великі угрупування «Червоних кхмерів». Один із колишніх високопосадових полпотовців, [[Хенг Самрін]], очолив пров'єтнамський [[уряд]].
Скинуті в'єтнамськими [[Інтервенція|інтервентами]] «Червоні кхмери» вели [[бойові дії]] проти уряду Хенг Самріна— [[Хун Сен]]а. Рух користувався підтримкою з боку [[США]], які бачили в ньому противагу В'єтнаму. Червоні кхмери отримували зі США зброю та поставляли в обмін необроблене [[дорогоцінне каміння]]. Відомий американський інтелектуал [[Хомський, Ноам|Ноам Хомський]], виступаючи в пресі, стверджував, що повідомлення про масові вбивства Червоними Кхмерами— не що інше, як спроба замаскувати вбивства мирних жителів американцями в Камбоджі до приходу до влади Пол Пота.▼
Керавані [[маоїзм|маоїстським]] «вченням про соціальну революцію» в селянському суспільстві, червоні кхмери придушували або знищували в масовому порядку, в першу чергу міське населення та [[інтелігенція|інтелігенцію]] країни. Були заборонені [[писемність]], [[гроші]], [[іноземна мова]]. Вся країна була перетворена на трудові сільскогосподарські [[комуна|комуни]] з 18-20 годинним [[робочий день|робочим днем]]. [[Страта]] загрожувала за найменшу провину (наприклад, народження дитини без дозволу керівництва комуни).
У [[1998]] році після смерті керівника [[Пол Пот|Пол Пота]] рух розпався. Формальний лідер руху, [[Кхіеу Самфан]], фактично позбавлений влади, живе усамітнений. Невеликі формування повстанців (біля 2-3 тисяч осіб) продовжували вести [[партизанська війна|партизанську війну]] до недавнього часу, потім новий лідер Червоних кхмерів, [[Іенг Сарі]], підписав перемир'я з урядом Камбоджі, яке визнало його контроль над західними територіями країни. Останній радикальный польовий командир Червоних кхмерів [[Та Мок]] був заарештований у березні [[2000]] року, помер у липні [[2006]] р. на 80 році життя, очікуючи на суд, у військовому шпиталі. Його загони продовжують переховуватись у джунглях, заробляючи собі на життя контрабандою дорогоцінного каміння та лісоматеріалів. ▼
У результаті цієї війни у джунглях залишились нерозмінованими 8 мільйонів мін.▼
▲==Терор або геноцид «червоних кхмерів»==
Людей розстрілювали, забивали, рубали голови кирками та мотигами, топили у воді, душили пластиковими пакетами; маленьких дітей вішали на деревах). Як катів та вбивць кхмери часто використовували неповнолітніх підлітків. Значна частина померлих загинула також внаслідок голодомору та хвороб.
До цього часу в Камбоджі були знайдені, розкопані та підраховані масові поховання з близько 1,39 млн. останків. Різні дослідницькі штудії оцінюють загальне число загиблих та вбитих в межах між 1,9 та 3 млн. жертв.
==Поразка «червоних кхмерів»==
▲Скинуті в'єтнамськими [[Інтервенція|інтервентами]] «Червоні кхмери» вели [[бойові дії]] проти уряду Хенг Самріна—
▲У [[1998]] році після смерті керівника [[Пол Пот|Пол Пота]] рух розпався. Формальний лідер руху, [[Кхіеу Самфан]], фактично позбавлений влади, живе усамітнений. Невеликі формування повстанців (біля 2-3 тисяч осіб) продовжували вести [[партизанська війна|партизанську війну]] до недавнього часу, потім новий лідер Червоних кхмерів, [[Іенг Сарі]], підписав перемир'я з урядом Камбоджі, яке визнало його контроль над західними територіями країни. Останній радикальный польовий командир Червоних кхмерів [[Та Мок]] був заарештований у березні [[2000]] року, помер у липні [[2006]] р. на 80 році життя, очікуючи на суд, у військовому шпиталі. Його загони продовжують переховуватись у джунглях, заробляючи собі на життя контрабандою дорогоцінного каміння та лісоматеріалів.
▲У результаті цієї війни у джунглях залишились нерозмінованими 8 мільйонів мін.
==Посилання==
| |||