Камера-обскура: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
WikitanvirBot (обговорення | внесок)
м r2.7.1) (робот додав: fa:دوربین تاریکخانه‌ای
Diakovych (обговорення | внесок)
доповнення, оформлення
Рядок 1:
{{Otheruses|Камера-обскура (значення)}}
[[Файл:Camera obscura box.jpg|thumb|200px|right|Камера-обскура, схема]]
 
'''Ка́мера-обску́ра''' — це прототип фотографічного апарату, темне приміщення з одним малим отвором (діаметром 0,3-1,0 мм в залежності від розміру камери), через який на протилежну стіну проектується перевернене зменшене зображення предметів ззовні. Латиною '''camera''' перекладається як кімната, а '''obscurа''' — темна.
 
Латиною '''camera''' перекладається як кімната, а '''obscurа''' — темна.
 
'''Ка́мера-обску́ра''' — це прототип фотографічного апарату, темне приміщення з одним малим отвором (діаметром 0,3-1,0 мм в залежності від розміру камери), через який на протилежну стіну проектується перевернене зменшене зображення предметів ззовні. Латиною '''camera''' перекладається як кімната, а '''obscurа''' — темна.
З неї почалася історія фотографії, коли через маленький отвір на папір проектували зображення предмета.
 
== Історія ==
Коли була винайдена камера-обскура, точно не відомо, але вже в [[4 століття до н. е.|V столітті до н. е.]] [[китай]]ський філософ Мі Ті описав виникнення зображення на стіні затемненої кімнати. Згадував про таку камеру і [[Аристотель]] в своїй праці "Problemata" (близько 350 року до н.е.).
 
Перший точний і повний опис камери-обскури знайдений в одній з неопублікованих праць [[Леонардо да Вінчі]]. Вентурі (Venturi) в своїй праці "Про фізико-математичні праці Леонардо да Вінчі" (видана в 1797 році в Парижі) приводить відповідні виписки з твору Леонардо.
да Вінчі" (видана в 1797 році в Парижі) приводить відповідні виписки з твору Леонардо.
 
Перше математичне обґрунтування принципу дії камери-обскури надав видатний месcинський математик Мавролікус ([http://en.wikipedia.org/wiki/Francesco_Maurolico Maurolycus]) в своїй праці "Photismi de Lumine et Umbra ad Prespectivam et radiorum incedentiam facientia"( закінчена в 1521 році, а надрукована лише в 1611 ). У даній праці камера-обскура розглянута з математичної точки зору і приведені теореми, які стосуються питання проходження світла через малі отвори, що свідчить про про чітке розуміння автором принципів побудови зображення.
в своїй праці "Photismi de Lumine et Umbra ad Prespectivam et radiorum incedentiam facientia"( закінчена в 1521 році, а надрукована лише в 1611 ). В даній праці камера-обскура
розглянута з математичної точки зору і приведені теореми, які стосуються питання проходження світла через малі отвори, що свідчить про про чітке розуміння автором
принципів побудови зображення.
 
В 1540 році в Німеччині Рейнгольд(Reinhold) і його учні використали камеру-обскуру для спостереження за сонячним затемненням.
Рядок 18 ⟶ 20:
Камера-обскура дозволяє спостерігати сонячні плями. Ще в середні століття споруджувалися готичні собори, в яких майже щодня можна було спостерігати поверхню сонця. А [[18 травня]] [[1607]] року [[Йоганнес Кеплер]] помилково прийняв зображення маленької темної плямочки на сонячному диску в камері — обскурі за Меркурій.
 
Перший детальний опис '''камери-обскури з лінзою''' приведений в творі венеціанця Барбато ([http://it.wikipedia.org/wiki/Daniele_Barbaro Barbato]) "La Prattica della Prospettiva", який був виданий в Неаполі в 1568 році. В книзі про математичні і фізичні спостереження , яка була видана в Турині в 1585 році,інший венеціанець Бенедетті ([http://en.wikipedia.org/wiki/Giambattista_Benedetti Benedetti]) знову привів опис камери-обскури з лінзою.
який був виданий в Неаполі в 1568 році. В книзі про математичні і фізичні спостереження , яка була видана в Турині в 1585 році,інший венеціанець Бенедетті ([http://en.wikipedia.org/wiki/Giambattista_Benedetti Benedetti]) знову привів опис камери-обскури з лінзою.
 
[[Лінза]], яку застосовували Барбато і Бенедетті була плоско-випуклою. Йоганнес Кеплер(Kepler), який досконально вивчив дію камери-обскури як з теоретичної, так і практичної сторони,
був першим хто зрозумів переваги складної оптичної системи(яка складалася з ввігнутої і випуклої лінз) над плоско-випуклою.В своїй праці "Dioptrice",яка була видана в 1611 році,
приводить принципи рефракції, побудови зображень і розглядає властивості різних типів лінз і їх комбінацій. Кеплер в цій праці також привів теоретичне обґрунтування принципу
дії камери-обскури з оптичної точки зору. Але на жаль ця частина його праці не отримала заслуженого визнання.
 
[[Лінза]], яку застосовували Барбато і Бенедетті була плоско-випуклою. [[Йоганн Кеплер]], який досконально вивчив дію камери-обскури як з теоретичної, так і практичної сторони, був першим хто зрозумів переваги складної оптичної системи(яка складалася з ввігнутої і випуклої лінз) над плоско-випуклою.В своїй праці "Dioptrice", яка була видана в 1611 році, приводить принципи рефракції, побудови зображень і розглядає властивості різних типів лінз і їх комбінацій. Кеплер в цій праці також привів теоретичне обґрунтування принципу дії камери-обскури з оптичної точки зору. Але на жаль ця частина його праці не отримала заслуженого визнання.
 
== Застосування ==
У наш час камери-обскури, встановлені в багатьох містах світу, використовуються для науки і освіти, а також заради забави. Фотографії, виконані за допомогою камери-обскури без лінзи, відзначаються м'якістю малюнка, напіврозмитістю, делікатним контрастом і повною відсутністю дисторсії ([http://en.wikipedia.org/wiki/Distortion_(optics) distortion]), властивої більш складним оптичним пристроям. Прилад має нескінченну глибину різкості ([http://en.wikipedia.org/wiki/Depth_of_field depth_of_field] ; [http://pl.wikipedia.org/wiki/Głębia_ostrości głębia_ostrości]), але різкість зображення є невисокою. Ближні предмети виходять більш розмитими, ніж віддалені. Для збільшення яскравості і різкості зображення може використовуватися [[об'єктив]].
 
== Див. також ==
У наш час камери-обскури, встановлені в багатьох містах світу, використовуються для науки і освіти, а також заради забави. Фотографії, виконані за допомогою камери-обскури без лінзи, відзначаються м'якістю малюнка, напіврозмитістю, делікатним контрастом і повною відсутністю дисторсії([http://en.wikipedia.org/wiki/Distortion_(optics) distortion]), властивої більш складним оптичним пристроям. Прилад має нескінченну глибину різкості([http://en.wikipedia.org/wiki/Depth_of_field depth_of_field] ; [http://pl.wikipedia.org/wiki/Głębia_ostrości głębia_ostrości]), але різкість зображення є невисокою. Ближні предмети виходять більш розмитими, ніж віддалені. Для збільшення яскравості і різкості зображення може використовуватися [[об'єктив]].
*[[Псевдоскоп]]
*[[Фотокамера]]
 
== Посилання ==
*[http://www.photobattle.com.ua/post_articles.php?user=shturnev&id=36#phb Камера-обскура на www.photobattle.com.ua]
 
[[Категорія:Оптичні прилади]]