Відкрити головне меню

Зміни

Ніяких змін в розмірі ,  7 років тому
За два роки навчання Джордж змінив чотирьох різних вчителів. І тільки вчитель Чарлз Хамбіцер виявився саме тим вчителем, який був потрібен майбутньому композитору. Піаніст і композитор Хамбіцер одразу побачив великий талант учня і недоліки його музичного виховання. Вчитель викладав радісно і із захопленням, вчив не тільки грі на фортепіано, але і дав вірний напрям розвитку таланту Джорджа, познайомив його з творчістю [[Йоганн Себастьян Бах|Йоганна Себастьяна Баха]], [[Ліст Ференц|Ференца Ліста]], [[Шопен Фредерик|Фредерика Шопена]], [[Равель Моріс Жозеф|Моріса Равеля]], [[Дебюссі Клод|Клода Дебюссі]]. Зустрічі Хамбіцера і учня продовжувались до самої смерті вчителя у [[1918]] році.
 
У [[1915]] році 1517-річний Джордж починає працювати піаністом-популяризатором у видавництві «Ремік і Ко». А вже у [[1916]] році з'являється перший його твір, який мав успіх. Гершвін притягнув увагу деяких бродвейських продюсерів. Зігмунд Роберт з радістю включив музику Гершвіна у свою оперету «The Passing Show of 1916».
 
У [[1918]]—[[1919]] роках на Бродвеї з'явилось багато творів композитора: його пісня Суоні «Swanee» увійшла у мюзикл «Сінбад» и мала приголомшливий успіх у виконанні Ела Джонсона.
Анонімний користувач