Ріпецький Нестор-Всеволод Олександрович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Ріпецький Нестор змінено на Ріпецький Нестор-Всеволод: Імена пишуться через дефіс |
Немає опису редагування |
||
Рядок 7:
Емігрував після війни, друкував свої твори у багатьох газетах і журналах, написав і видав ряд художніх творів. Серед найбільш помітних його книг — «Р —33», у яку ввійшли двадцять чотири оповідання. У Канаді редагував англомовний літературно-мистецький місячник на українські теми «''Расе''» (1954-1956); опісля очолював [[Спілка українських журналістів Канади|Спілку українських журналістів Канади]] та Світову федерацію українських журналістів.
Тематика творів різна, проте сюжети та герої УПА домінують творчість. Персонажі майже всіх оповідань збірки «Р-33» — воїни УПА, відмінні за віком, освітою, характерами, долями і своїми уподобаннями, проте пронизані великою любов'ю до Батьківщини та самовіддані у боротьбі за її свободу. Наприклад, смертельно-поранений командир Павур з кінцем переможного бою, на запитання про свій стан побратимам по зброї,звертається до друзів словами:
:::«Це не важне. Колись мусів прийти мій останній рейд. Добре, що бій виграний... Ви, друзі, стережіть цих піль... Цих хлібів... Цих шляхів,.. щоб усе стало нарешті... нашим... українським...» Серед героїв і жінки: в оповіданні «Мачок» — портрет колишньої його вчительки і студентки медінституту, яка за війни стала медсестрою УПА. Жорстока доля зарядила так, що її батька замордували у Львові більшовики, матір вивезли у Казахстан, — а нареченого у Києві розстріляли німці. Унаслідок трагічних і кривавих подій війни дівчина залюбки збирає польові та городні маки: їй видається, що пелюстки макових головок червоніють, вирісши на крові, — і її рідних, і мільйонів інших жертв її Вітчизни. Дівчина ця, яку повстанці люб'язно прозвали «Мачком», не залишає рідну землю, а вирішує боротися за неї, незважаючи на те, що відділ УПА одержує наказ відступити на Захід.
| |||