Донатизм: відмінності між версіями

Жодних змін в розмірі ,  10 років тому
нема опису редагування
м (r2.7.2) (робот додав: eu:Donatismo)
Немає опису редагування
* правдива Христова Церква складаться тільки з досконалих (праведних) — грішники не є членами Церкви.
 
Виникненню донатизму передували такі події. Переслідування християн [[Діоклетіан]]ом викликало прагнення до мучеництва серед християн Африки; мученики користувалися особливою повагою, цілі натовпи християн відвідували ув'язнених; це посилювало гоніння, внаслідок чого багато розсудливих єпископів, у тому числі [[Мензурій (єпископ карфагенський)|єпископ карфагенський Мензурій]], намагалися заспокоїти уми. Диякон Мензурія, [[ЦеціліанЦециліан]], за дорученням останнього силою розганяв натовпи християн на тюремних дворах. Це викликало серед частини християн незадоволення, яким скористалися противники Цеціліана, коли він був обраний після смерті Мензурія єпископом карфагенським. Незадоволені, на чолі з Донатом з [[Casae Nigrae]], скликали в [[311]] році раду, на якій визнали посвяту Цеціліана недійсною, так як він був висвячений Феліксом, винним, на їхню думку, у зраді церкви під час гонінь.<ref>Була поголоска, що Цеціліан був висвячений єпископом ''traditor'', що видав у часи переслідувань поганам св. Книги.</ref> Частина громади не признала вибраного більшістю нового єпископа і обрала собі окремого єпископа Маіоріна, а після його смерті&nbsp;— [[Донат Великий|Доната Великого]]. Розкол швидко поширився всією Африкою, отримавши назву ''донатизм''. Незабаром розбрат, який розпочався на ґрунті особистих інтересів, перетворився на принципову розбіжність.
 
На думку донатистів, характеристичною ознакою істинної церкви є святість, що виражається в особистій досконалості її служителів; таїнства втрачають свою силу, якщо вчинені священнослужителями, що провинилися проти церкви, або в церкві, що зберігає зв'язок з винними. Донатисти відносили себе до «Церкви мучеників», або «Церкви досконалих», були проти повторного прийому в Церкву тих, хто відрікся від своєї віри в часи гонінь, проти послуху імператорській владі.