Битва на Калці: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
V.ost (обговорення | внесок) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 23:
У [[13 століття|13 столітті]] Київська Русь переживала період [[феодальна роздробленість|феодальної роздробленості]]. Центральній владі було завдано сильного удару після [[Зруйнування Києва (1169)|руйнування Києва]] військами [[Володимиро-Суздальське князівство|володимиро-суздальського князя]] [[Андрій Боголюбський|Андрія Боголюбського]] у [[1169]] році і [[смоленське князівство|смоленського князя]] [[Рюрик Ростиславич|Рюрика Ростиславича]] у [[1203]] році. Колишні північно-східні [[уділ|удільні]] [[князівство|князівства]] фактично перетворилися на самоврядні держави. Втративши роль політичного центру країни, Київ залишався релігійно-символічною столицею Русі.
У той самий час у [[Східна Азія|Східній Азії]] набирала сили нова держава — [[Монгольська імперія]], створена талановитим полководцем [[Чингісхан]]ом. У [[1219]] році монголи розбили [[Середня Азія|середньоазійських]] [[Хорезм|хорезмійців]] і вступили у війну з [[половці|половцями]], які дали притулок
У [[1222]] році західні сили монголів рушили до Кавказу, вторглися у [[Грузинське царство|Грузію]] і завоювали її. Проте в районі річки [[Терек]] їх спинило чисельно переважаюче військо половців, [[косоги|косогів]] та [[алани|аланів]]. [[Джебе]] і [[Субедей]] удали, що воювати не збираються і уклали з головами цих племен мир. Але коли половецькі загони повернулися у [[Чорне море|чорноморські]] степи, монголи вдарили у спину їхнім союзникам і підкорили собі Північний Кавказ. У вирішальній битві на [[Дон]]у західна монгольська армія розтрощила основні сили половців і на початку [[1223]] року вторглася до [[Кримський півострів|Криму]], де захопила [[Судак (місто)|Сурож]]. Після цього [[Джебе]] і [[Субедей]] знову повернули у степ, відкинувши на правий берег [[Дніпро|Дніпра]] сили половців. Останні повтікали на Русь прохати допомоги. Руський літописець так описує цю подію:
| |||