Битва під Хотином (1621): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 36:
'''13 липня''' [[Ян Кароль Ходкевич]], прийшов з військом в табір під [[:Оринин]]ом.
 
'''20 липня''' [[Ян Кароль Ходкевич]], з '''30 000''' військом ,пройшов біля КамянцяКам'янця і став табором на Дністрі,навпроти фортеці.
 
'''23 серпня''' королевич [[:Владислав IV Ваза|Владислав]] прибув з військом до КамянцяКам'янця,разом з ним були '''4 000''' жовнірів і
'''8 000''' німців.Розмістив свій табір під [[:Довжок (Кам'янець-Подільський район)|Довжком]].На слідуючий день він пішов і став табором біля [[:Хотин]]а.
 
Рядок 49:
'''1 вересня''' прибув [[Осман II]] султан, син султана Ахмеда з військом '''250 000 ( 250 по 1000 )''' і 250 гарматами, він розташувалися за чверть милі від польського табору,тому з одного табору в ін. було добре видно.З тих гармат 14 було важких ,на перевезення яких потрібно було по 30 пар волів,для інших по 9-10 пар волів і для легких гарман - по 4 пари.Як тільки вони стали табором,відразу почали обстріл.Проти них вийшло кілька ескадронів.Втрати були незначні з обох сторін.
 
'''2 вересня''' прибув татарський хан з '''130 000''' військом. Він став табором за турецьким табором.Кантемир мурза з '''80 000''' військом татар переправився через [[:Дністер]] і став табором на Кам"'янецькому шляху,щоб відрізати поступ провіанту з Кам"янця. В чей час якраз везли порох королевичу,який вони захопили .
 
Кантемир мурза з '''50 000''' пішов на Замостя і [[:Люблін]] грабувати і повернувся звідти з багатою здобиччю.Міщани Кам"'янця, зібравшись, зробили на частину татар вилазку і відбили полонених та забрали награбоване.Татари відімстили тим ,що поруйнували гарно збудовану церкву св. Георга в Кам"янці,а також дах церкви Св. Хреста.
 
'''4 вересня''' турки підійшили з гарматами і цілий день атакували козаків. Ввечері козаки зробили вилазку, татари почали втікати, козаки гнали їх до самого табору. Поляки не змогли дати підкріплення, козаки захопили 7 гармат, та не змогли їх забрати, бо вони були приковані до дубів та одна до одної. Козаки повернулись з сокирами,порубавши колеса, відтягли гармати у свій табір.
 
Два наступних дні не відбувалося нічого, бо тур. султан Осман був лютий - йому обіцяли за день розбити противника. В шаленстві він наказав стратити одного пашу, скинути яничарського агу і закувати мол.молдавського господаря Олександра.
 
'''7 вересня''' турки атакували козаків та після обіду напали на гайдуків і польських піхотинців. На чолі турків був багдадський паша - Мустафа. Того ж дня о 23 год. 15 000 військо пішло в наступ до воріт польського табору, де був польний гетьман. Коронний гетьман
Рядок 64:
'''12 вересня''' від турків прибув посол Констянтин, син Баптиста, який просив прислати посла до султана.
 
'''13 вересня''' до турків послали посла Зелінського і відпустили тур.турецького посла.
 
'''15 вересня''' прибув улюбленець [[:султан]]а [[:паша]] [[:Буда|Буди]] Kарахаш з '''4000''' військом. Султан подарував йому кафтан і дозволив паші здійснити напад,надавши для цього 27 000 турків. Паша поклявся йому взяти противника того ж дня. В обід сили паші були під валами, а інші - з гарматами - з усіх боків вдарили на козацький табір. Також вони вдарили з тилу на німців на чолі з Ваєром, німецькі вояки навели відразу в своїх рядах порядок і погнали їх. Kарахаш паша був підстрелений німцем у ногу і впав з конем. Йому було подано ін. коня, але паша не встиг на нього сісти - німець вистрілом в груди вбив його. Турки відступили в ліс. Втрати турків в цей день склали 2800. Султан був дуже засмучений, бо на цього пашу він покладав всі надії.
Рядок 72:
'''22 вересня''' гетьман наказав 1200 козакам і 300 гайдукам переправитись через Дністер та здобути 2000 турецьку залогу, яка охороняла турецький нещодавно відбудований міст. Козаки перебили турків, які тоді спали і вбили Алі пашу й пашу Караxiсару. Залишили в живих тільки чорного арапа якого віддали королевичу.
 
'''23 вересня''' турки цілий день з гарматами атакували козаків, наступали на пол.польський табір.
 
'''24 вересня''' пішов з життя короний гетьман. Але турки про це не знали. Того ж дня турки з великих гармат били без перестанку по козаках та лісовичках.
Рядок 78:
'''26 вересня''' турки переправили через Дністер 18 гармат та поставили їх навпроти пол. табору. Почали обстрілювати з ранку до вечора по козаках та лісовичках.
 
'''27 вересня''' султан наказав переправити через Дністер 40 гармат і чотири паші з військами. За наказом султана військо великими силами пішло на козаків. Сам султан сидів за Хотином на пагорбі Городище і звідти спостерігав за ходом атак. Одне ядро влучило в намет паші, після чого турки взяли волів, щоб забрати гармати, та ганебно забралися з поля бою. Султан того дня кинув величезні сили в бій,проти козаків, їх було атаковано 9 разів,пол.польське військо тричі. В той день полягло дуже багато турецького війська.
 
'''Аксентій''' учасник битви та камянецький літописець підводить підсумок, що битва була виграна завдяки мужності козаків, які були на стороні королевича, тому що вони кожний день робили вилазки проти ворога, якби не козаки, то хто його знає, щоб сталося б з польським військом. Турки знали, що козаки дуже сильні і тому кидали основні свої сили проти них, вони говорили ,що коли справляться з козаками,то з пол.польським військом справитися набато буде легше. Не було такої ночі, щоб козаки не нападали на турецький табір і приходили звідти з великою здобиччю.
 
'''29 вересня''' до тур. набору направили послів, вони вирушили разом з послами турецькими, які прибули два дні тому. Головою посольства був Якоб Собеський, його супроводжували 200 багато вбраних вершників, князі і шляхта були пишно вдягнені, а коням накинули тигрові та леопардові шкури. Зустріч послів відбулась біля тур.турецького табору. Вершники польські, передавши послів, повернулись. Того самого дня султан послав 500 яничарів та 8 гармат на Панівський замок, який зумів оборонитися.
[[Файл:Chodkiewicz death.JPG|thumb|200px]]
40-тисячне козацьке військо під проводом запорізького гетьмана [[Бородавка-Неродич Яцько|Я.Бородавки]] подалося в Молдавію, перейшло [[Дністер]] і впродовж серпня стримувало турецьке військо, яке просувалося до [[Хотин]]а, у якому укріпилося польське військо. Татарські орди на чолі з [[Хан (титул)|хан]]ом [[Джанібек-Гірей|Джанібек-Гіреєм]] прагнули перешкодити з'єднанню козацького війська з польським. Тому просування козацького війська під Хотин відбувалось з боєм під захистом рухомого табору. Тим часом козаки з'єдналися під Хотином з польським військом.