Йосиф (Семашко): відмінності між версіями

Народився у селі Павловське Ліповецького уїзду [[Київська губернія|Київської губернії]]. Закінчив Гол. Духовну Семінарію при Віленському Університеті, з 1821 — свящ., з 1822 у Петербурзі при уніятському департаменті Римо-Кат. Духовної Колеґії. Записка С. про приєднання уніятів до Правос. Церкви і проект реорганізації Уніятської Церкви були використані у царському декреті 1827 про створення окремої Гр.-Уніатської Колеґії. З 1829 — єп. мстиславський, з 1832 — лит. і гол. білор. консисторії. 1835 як чл. таємного Комітету уніатських справ підготував підпорядкування (1837), а 1839 — приєднання Уніятської Церкви до Правос. 1840 — архієп. лит. і віденський. З 1844 переїхав до Жировиць і, як правлячий правос. архієп., допомагав русифікувати Білорусь. 1847 — чл. Святішого Синоду. 1852 — митр.