Хорольський повіт: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
шаблон |
||
Рядок 1:
{{Wikify}}▼
'''Хоро́льський пові́т''' — адміністративно-територіальна одиниця, створена в [[1781]] році у складі [[Київське намісництво|Київського намісництва]]. [[27 листопада]] [[1795]] року Хорольський повіт віднесено до [[Катеринославське намісництво|Катеринославського намісництва]], із [[30 листопада]] [[1796]] року у складі [[Малоросійська губернія|Малоросійської губернії]], з [[27 лютого]] [[1802]] року — [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]]. [[Повіт]] знаходиться у [[південь|південній]] її частині. Центр — [[місто]] [[Хорол (місто)|Хорол]].▼
{{Повіт Російської імперії
|назва =Лубенський повіт
|герб губернії =
|ширина герба губернії =
|губернія =Полтавська губернія
|герб =
|ширина герба =
|карта =
|центр =Хорол
|створений = [[1781]]
|площа = 250625 [[Десятина (одиниця площі)|десятин]]
|населення = 174 тис.
|до = [[Хорольська сотня]]
|після = [[Хорольський район]]
}}
▲'''Хоро́льський пові́т''' — адміністративно-територіальна одиниця, створена в [[1781]] році у складі [[Київське намісництво|Київського намісництва]]. [[27 листопада]] [[1795]] року Хорольський повіт віднесено до [[Катеринославське намісництво|Катеринославського намісництва]], із [[30 листопада]] [[1796]] року у складі [[Малоросійська губернія|Малоросійської губернії]], з [[27 лютого]] [[1802]] року — [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]]. [[Повіт]]
== Природа ==
Поверхня повіту була частково горбиста, частково рівнинна, різко виражений степовий характер.
Через територію повіту протікали понад 20 [[річка|річок]], у тому числі [[Сула]] і [[Хорол (річка)|Хорол]].
▲Через територію повіту протікали понад 20 [[річка|річок]], у тому числі [[Сула]] і [[Хорол (річка)|Хорол]]. За даними [[1787]] року територія Хорольського повіту становила 250625 десятин, містечок — 3, [[село|сіл]] — 36, невеликих сіл і [[хутір|хуторів]] — 127, дворів — 10228, млинів — 71, [[Церква (храм)|церков]] — 46, [[населення]] 36635 душ чоловічої статі. За [[Перепис населення Російської імперії 1897 року|переписом]] [[1897]] року у повіті налічувалося 174 тисячі чоловік (60 чоловік на квадратну версту). Багато селян ходили на заробітки у інші губернії. Всього сільських населених пунктів — 696, сільських общин — 229, 1 місто, 8 містечок, дворів 24993, сільського населення — 157946. Через повіт проходила лінія [[Харківсько-Миколаївська залізниця|Харківсько-Миколаївської залізниці]].
За переписом [[1888]] року князі Кантакузен, І. І. Капнист, М. П. Позен і А. П. Родзянко, Хорольського повіту володіли кінними заводами (верхові и упряжні).
За даними на [[1900]] рік найбільша довжина повіту в напрямі із [[захід|заходу]] на [[схід]] — 83 [[верста|версти]], найбільша ширин з [[північ|півночі]] на [[південь]] — 55 верст. Повітове місто лежить ближче до північного кордону. Північно-західний і західний кордон повіту складає річка Сула, приток [[Дніпро|Дніпра]], долина якої має 35-40 сажнів висоти над рівнем моря.
Слідуючи звідси на
Ліси займають 2,7 % площі повіту, сінокісні угіддя до 17 %; більше 75 % (а із садибами — до 80 %) площі знаходиться під оброблюваними полями. Загальна площа повіту, за вимірюваннями Стрельбицького — 303 052 десятини, а за точнішими даними межових планів, складених у 70-80-х роках ХІХ століття, 296 230 десятин, або 2843,8 кв. верст. При населенні в 181 219 душ (а за винятком міста — 172 020) на 1 жителя приходиться по 1,6 десятини, або по 63,7 жителя на 1 кв. версту. Землеволодінь в Хорольському повіті (за даними на 1898 р.): приватним власникам належало 136020 десятин, сільським товариствам козаків і козакам — 100018, селянам — 45266, решта — церквам, місту та іншим установам.
== Господарка ==
З приватних володінь 29 мали більше 1000 десятин кожне (разом — 68383), 35 — від 500 до 1000 (разом — 24242 десятини). Середній розмір приватного володіння привілейованих станів — 163 десятини (при 111 десятинах в середньому по губернії), а непривілейованих станів — 14 десятин (22 десятини середнє по губернії). Для визначення розмірів землекористувань членів сільських товариств є дані перепису 1899 р; з них видно, що в середньому одне господарство засівало 4,4 десятини. Із загального числа цих господарств 14,8 % не мали посівів, 4,7 сіяли менше 1 десятини, 13,3 % від 1 до 2 десятин, 14,9 % від 2 до 3 десятин, 32,8 % від 3 до 6 десятин, 13,7 % від 6 до 9 десятин, 5,4 % від 9 до 15 десятин, 2,4 % більше 15 десятин. Для перших п'яти груп господарств, які складаються з 15473 господарств, від власного заняття землеробством не вистачало хліба на продовольство протягом року.
Рядок 22 ⟶ 41:
За числом земських початкових шкіл Хорольський повіт займає перше місце в губернії: 1 школа припадає на 2220 душ населення і на 35 кв. верст, тоді як, наприклад, в Переяславському. — на 4215 жителів і 72 кв. верст. Тих, що навчають в 1899 р. було 57 законовчителів, 38 вчителів і 71 вчителька, що вчаться — 5841 (4982 хлопчиків і 859 дівчаток); закінчило курс 711, вибуло до закінчення курсу 1194. Витрат на початкові сільські, а також міністерські, міські, приходські і інших найменувань нижчі училища всього було 56846 крб. Із земських засобів на школи початкові, а також професійні, ремісничі і майстрові, витрачено цього року 58115 крб.
== Адмінистративний поділ ==
На початку 1923 року у повіті було 18 волостей. Площа 297561 десятин, населення 198157 чоловік.
Рядок 27 ⟶ 48:
* 1922—1923 роках у складі Полтавської губернії
Повіт
== Джерела ==
* {{ЭСБЕ}}
▲{{Wikify}}
{{Повіти Полтавської губернії}}
{{Хорольський повіт}}
[[Категорія:Київське намісництво]]
Рядок 37 ⟶ 63:
[[Категорія:Повіти Полтавської губернії]]
[[Категорія:Кременчуцька губернія]]
▲{{Hist-stub}}
| |||