Відмінності між версіями «Шепетівська округа»

м
→‎Склад округи: назва району відповідно до книги АТП УРСР 1947 року
м (→‎Склад округи: оформлення, правопис, вікіфікація)
м (→‎Склад округи: назва району відповідно до книги АТП УРСР 1947 року)
Шепетівська округа, до якої ввійшла територія [[Заславський повіт|Заславського]] й частин [[Новоград-Волинський повіт|Новоград-Волинського]], [[Старокостянтинівський повіт|Старокостянтинівського]] та [[Полонський повіт|Полонського]] повітів, налічувала 14 [[район]]ів:
 
# [[АнтонінськийАнтонинський район|АнтонінськийАнтонинський]] — [[Антоніни|Антонини]];
# [[Базалійський район|Базалійський]] — [[Базалія]];
# [[Берездівський район|Берездівський]] — [[Берездів]];
 
Постановою IV позачергової сесії ВУЦВК від [[9 лютого]] [[1932]] року<ref>Державний архів Хмельницької області (ДАХО).&nbsp;— Ф. Р.&nbsp;— 335&nbsp;— оп. 1, спр. 627&nbsp;— арк. 26</ref> на території Української СРР було утворено 5 областей: [[Вінницька область|Вінницька]], [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]], [[Київська область|Київська]], [[Харківська область|Харківська]] та [[Одеська область|Одеська]]. Таким чином відбувся перехід на триступеневу систему управління (центр&nbsp;— область&nbsp;— район).
 
До Вінницької області була віднесена й територія колишньої Шепетівської округи.
 
Для посилення оперативності керівництва господарським і соціально-культурним будівництвом у прикордонних районах постановою ЦВК УРСР від [[4 травня]] [[1935]] року<ref>Збірник узаконень УРСР.&nbsp;— 1935.&nbsp;— №&nbsp;13.&nbsp;— С. 3-4.</ref> на території західної частини Вінницької області були знову утворені Кам'янець-Подільська, Проскурівська і Шепетівська округи. Шепетівська округа мала в своєму складі такі райони:
 
# [[АнтонінськийАнтонинський район|АнтонінськийАнтонинський]]&nbsp;— [[Антоніни|Антоніни]];
# [[Берездівський район|Берездівський]]&nbsp;— [[Берездів]];
# [[Грицівський район|Грицівський]]&nbsp;— [[Гриців]];