Георг Гервег: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Luckas-bot (обговорення | внесок)
м r2.7.1) (робот додав: da:Georg Herwegh, sv:Georg Herwegh
Рядок 31:
 
=== 1817 — 1848: Доберезневий період ===
Георг Фрідріх Рудольф теодор Гервег народився 31 травня 1817 р. в сім'ї шинкаря Людвіга Ернста Гервега та Розіни Катаріни Гервег. Хоча родина не мала проблем з фінансами, дитинство Георга довлі нещасливе, оскільки батьки часто сварилися. У 12 років мати забрала його з гімназії його рідного міста. З нступного року (1828 р.) переїхав у родичів і відвідував гімназію у Балінгені, був шкільним товаришем Готліба Рау. У віці 13 років захворів на [[Танець святого Віта|хорею]] - хворобою, що супроводжується галюцинаціями та судомами.
Народився в сім'ї шинкаря Людвіга Ернста Гервега та Розіни Катаріни Гервег. Виріс у епоху боротьби південно-німецького лібералізму за конституцію. З 1828 року жив у родичів і відвідував гімназію у Балінгені, був шкільним товаришем Готліба Рау. З 1831 по 1835 відвідував семінарію у монастирі Маульбронн. З 1835 вивчав теологію і право у Тюбінгенському університеті як стипендіат Тюбінгенської богословської семинарії. З 1836 року працював незалежним письменником у Штутгарті, а з 1837 — у журналі Августа Левальда «Європа» та у газеті Карла Груцкова «Телеграф для Німеччини». У 1839 був вимушений емігрувати у Швейцарію, через те, що на маскараді образив офіцера і йому загрожував призив на військову службу.
З 1831 по 1835 відвідував семінарію у монастирі Маульбронн, де почав видавати шкільну газету та писати вірші. З 1835 вивчав теологію і право у Тюбінгенському університеті як стипендіат Тюбінгенської богословської семинарії, але вже наступного року його виганяють за порушення громадського спокою. Гервег відвідує лекції з філософії, літературознавства та історії.
З 1836 року працював незалежним письменником у Штутгарті, а з 1837 — у журналі Августа Левальда «Європа» та у газеті Карла Груцкова «Телеграф для Німеччини». У 1839 був вимушений емігрувати у Швейцарію, через те, що на маскараді образив офіцера і йому загрожував штраф та призив на військову службу, яку він мусив проводити в Ульмі.
 
Втеча привела його спочатку у Еммінсгофен, де він писав статті для газети "Deutsche Volkshalle", а потім до Цюриха, де вінГервег редагував журнал «Народний дім», а також здруживсяпознайомився з членом студентського братства та поетом Августом Фолленом. Влітку 1841 р. вийшла перша частина «Віршів живої людини» (Gedichte eines Lebendigen 1841—1844), що представила собою полемічну відповідь «Листам померлих» Германа фон Пюклера-Мускау і миттєво зробила його знаментим.
 
З осені 1841 по лютий 1842 здійснив подорож до Парижа, де зустрівся з [[Генріх Гейне|Генріхом Гейне]], який пізніше у своєму вірші «Проти тенденції» іронічно назве Гервега «залізним жайворонком». Після повернення до Цюриха поет стикається у публіцистичній боротьбі з цюриськими консерваторами. Через його уїдливі коментарі у «Аугзбурзькому всезагальному журналі» цюриський суд засудив Гервега виплатити грошовий штраф.