Конголезька криза: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 5:
З [[1908]] року країна була колонією [[Бельгія|Бельгії]] та носила офіційну назву [[Бельгійське Конго]]. На той час населення Конго складало приблизно 13 млн. чорношкірих жителів та близько 100 тис. білих поселенців, що обіймали керівні посади.
Наприкінці [[1950]]-х років посилився рух [[Конголезці|конголезців]] за здобуття незалежності. Найбільшою підтримкою народу користувалися дві організації, що спиралися на різні групи племен: [[Конголезький національний рух]] (лідер [[Патріс Лумумба]]) та [[Асоціація
На початку [[1960]] року в [[Брюссель|Брюсселі]] пройшла конференція стосовно проблем Бельгійського Конго за участю ватажків національно-визвольного руху. Результатом круглого столу стало вимушене рішення уряду Бельгії про надання незалежності колонії. Також була визначена дата проголошення самостійності — [[30 червня]] [[1960]] року.
Рядок 16:
В липні бельгійські війська, скориставшись безладом в [[Демократична Республіка Конго|Конго]], висадили в [[Леопольдвіль|Леопольдвілі]] та [[Елізабетвіль|Елізабетвілі]] свій десант. В той самий час [[Моїз Чомбе]], підтримуваний бельгійським урядом, оголосив про відділення найбагатшої провінції Конго [[Катанга|Катанги]]. Після цього в інших конголезьких провінціях посилилися сепаратистські рухи.
В ситуацію, що склалася, втрутились великі держави. [[Радянський Союз]] підтримував [[Марксист|марксиста]] Лумумбу, [[КНР]] обіцяла надіслати до Конго своїх добровольців. Аби уникнути проникнення до Конго соціалістичних держав, [[Сполучені Штати]] вирішили залучити [[ООН]] до стабілізації ситуації в державі — за порадою США конголезьке керівництво звернулося до [[Рада Безпеки ООН|Ради Безпеки ООН]]. [[15 липня]] [[1960]] року було прийнято резолюцію про направлення до республіки міжнародного контингенту чисельністю 20 тис. осіб, наданих 27 країнами, переважно [[Африка|африканськими]]. В формуванні контингенту не брала участі жодна країна, що є постійним членом Ради Безпеки. Міжнародна місія мала на меті відновлення порядку у великих містах країни, проте боротьба з сепаратизмом в провінціях, що відділилися, не входило до їх мандату.
{{War-stub}}
| |||