Відмінності між версіями «Литовська метрика»

м
replaced: на даний час → на наш час{{коли}}
м (оформлення)
м (replaced: на даний час → на наш час{{коли}})
Відповідно, канцелярські книги і архіви в цілому велись окремо з середини ХV ст. У обох канцеляріях стало регулярною практикою ведення книг, до яких записувались офіційні копії більшості документів, виданих головною канцелярією і підканцелярією (під керівництвом канцлера і підканцлера відповідно). Звідси беруть початок паралельні комплекси книг, відомі, відповідно, як Литовська метрика (Асtа/Меtriса Маgni Dusatus Lithuaniae; Меtrуka Litewska) і [[Коронна метрика]] (Меtricа Regni Poloniae; Metryka Koronna).
 
Використовувалось поняття «метрика» в Литовському князівстві в якості технічного терміну для позначення актових книг чи ресурсів, куди записувались копії записів документів публічного й приватноправового характеру ХV-ХVІІІ ст., що вийшли з великокнязівської канцелярії й юридично оформлювали політичні та соціально-економічні стосунки між державою і суспільством, між різними верствами останнього. Канцелярські книги складають переважну частину архівного фонду «Литовська метрика», який на данийнаш час{{коли}} знаходиться в Російському державному архіві давніх актів (ф. 389). Книги Литовської метрики (ЛМ) містять також записи документів, що надходили до великокнязівської канцелярії. Окрім того, до складу ЛМ входять архіви місцевих установ, фрагменти архівів намісницьких канцелярій, судових установ, приватних архівів і, нарешті, оригінальні грамоти, які раніше систематизувалися за воєводствами і зберігалися в літерних пакунках.
 
Спочатку розділення на серії, подібно установленому [[Ганкевич]]ем порядку для Коронної метрики, для Литовської метрики проведено не було, хоч певне розрізнення в складі книг фіксувались. Коли, Коронний та Литовський архіви опинились в Санкт-Петербурзі, книги Литовської метрики були поділені за тим же принципом, що й Коронна метрика, але при цьому було допущено багато неточностей.
238 646

редагувань