Кременчуцька обласна станція переливання крові: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Рядок 1:
[[FileФайл:Кременчуцька станція переливання крові - Головна будівля.JPG|thumb|праворуч|250px|Фасад головної будівлі]]
'''Кременчуцька обласна станція переливання крові''' (КОСПК)  — організаційно-методичний центр з питань служби [[кров]]і трансфузіологічної допомоги населенню. Контролює роботу відділень переливання крові міських профілактично лікувальних закладів: та відділень переливання крові закріпленого регіону: міста [[Кременчук]] та [[Комсомольск]] і [[Кременчуцький район|Кременчуцький]], [[Глобинський район|Глобинський]] та [[Козельщинський район|Козельщинський]] райони. Знаходиться станція [[Переливання крові|переливання крові]] у місті [[Кременчук|Кременчуці]] [[Полтавська область|Полтавської області]], за адресою вул. [[Вулиця Бутиріна (Кременчук)|Бутиріна]] 8.
 
Станція переливання крові має вищу акредитаційну категорію. Діяльність станцію спрямована на заготівлі крові та її компонентів, виготовлення препаратів для задоволення потреб лікувальних закладів міста та прилеглого регіону. Розрахована станція на 40 донацій у день. Заготівля крові складає 3940 [[літр]]ів на рік.
Рядок 11:
 
== Історія ==
Переливання крові як лікувальний метод у Кременчуці виникло у [[1930-і|30-х роках]] [[XX]] століття на базі [[Перша міська лікарня Кременчука|1-ї міської лікарні]], де знаходилося перше відділення переливання крові. Його організаторами були акушер-гінеколог Є.  С.  Ольшанецький (у майбутньому професор кафедри акушерства та гінекології [[Київський медичний інститут|Київського медичного інституту]]) та хірург, кандидат медичних наук М.  А.  Диканський.
 
У [[1975]] році наказом [[Полтавський обласний відділ охорони здоров'я|Обласного відділу охорони здоров'я]] №301№ 301 від 25 грудня та Кременчуцького міського відділу охорони здоров'я за №160№ 160 від [[31 грудня]] було створено міську станцію переливання крові IV категорії, що заготовляла до 1500 літрів крові, до 500 літрів [[Плазма крові|плазми]] та 30 літрів стандартних [[Сироватка (біологія)|сироваток]]. Очолив станцію головний лікар О.  Д.  Удальцов. А далі розпочату справу продовжила Віолета Василівна Зинов'єва.
 
У процесі реконструкції СПК відкриваються її нові виробничі підрозділи. Так у [[1976]] році розпочато виготовлення ізогематоглютинуючих сироваток (зав. лаболаторією стандартних сироваток  — Бабенцова Н. П.), у [[1977]] році почалось виробництво [[Антирезусна сироватка|антирезусних сироваток]] (зав. лаболаторією Зінов'єва В. В.).
 
У [[1979]] році відкрито лаболаторію з виготовлення препарату крові  — [[амінокровін]], а у [[1980]] році перейшли на нову технологію виготовлення освітленого [[амінокровін]]у (зав. лаболаторією Черепанова Л. Є.)
 
У [[1980]] році було розпочато виготовлення нового на той час препарату «[[суха плазма]]», а з [[1982]] року налогоджено випуск антистафілококової сухої плазми та [[кріопреципітат]]у (зав. відділенням сухої плазми  — Кремінь С. Г.).
 
Вперше в області на КОСПК у [[1977]] році впроваджено методику визначення у крові доноров [[HB-гепатит]]у з метою виявлення [[Вірусний гепатит|вірусного гепатиту]]. А в [[1988]] році відкрилася лабораторія діагностики [[СНІД]]у (зав. лабораторією Якубова Г. С.).
Рядок 56:
== Обладнання ==
На балансі станції знаходиться 150 одиниць обладнання. За останні рокі відсоток відновлення складає 10%. Серед обладнання КОСПК має:
* автоматичний промивач "«Washer"»
* фотометр фірми "«Солар-Україна"»
* бінокулірнпий мікроскоп "«Біофам"»
* каскадний агрегат К-700 для заморожування плазми
* та інше