Шведський потоп: відмінності між версіями

 

'''Потоп''' (існує ще назва '''Шведський потоп''') — війна між [[Річ Посполита|Реччю Посполітою]] та коаліцією, в яку входила [[Козацька держава]], [[Швеція]], [[Бранденбург]], [[Семигород]], [[Молдавське князівство]], [[Волощина]] та Литовські князі.

Майже одразу після [[Переяславська рада|Переяславської Ради]], між Україною та [[Московське царство|Москвою]] почалися тертя та непорозуміння. Спочатку Москва проголосила війну Польщі, і з московським військом пішли на [[Білорусь]] [[козаки]] під проводом наказного [[гетьман]]а [[Золотаренко Іван Никифорович|Золотаренка]]. Населення Білорусі радо визнавало владу [[гетьман]]а і приймало козацький устрій. Проте, московські [[Воєвода|воєводи]] мали приєднувати білоруські землі до Московщини. Союз України з Москвою викликав союз [[Кримське ханство|Криму]] з Польщею.

 

Спільні сили [[Татари|татар]] та поляків почали з осени [[1654]] року руйнувати [[Поділля]], [[Брацлавщина|Брацлавщину]], заходили до [[Біла Церква|Білої Церкви]], двічі були відбиті від [[Умань|Умані]]. Країна була зруйнована, обернена на пустелю, людність тікала на [[Слобожанщина|Слобожанщину]] (тоді втікачі з [[Герасим Кондратьєв|Кондратьевим]] на чолі заснували м. [[Суми]]). В [[Дрижипільська битва|бою на Дрижиполі]] в січні [[1655]] року згинуло багато людей, але він не дав перемоги жодній зі сторін, хоч становище Польщі значно погіршало.

 

 

Становище Польщі було загрозливе. Шведський [[король]] [[Карл Х Густав]] зайняв Варшаву і Краків. До нього приєднався [[курфюрст]] Бранденбурзький. Литва визнала владу Швеції. Король [[Ян II Казимир|Ян-Казімір]] втік до [[Сілезія|Сілезії]].

З цієї здавалося б безнадійної ситуації врятувала Польщу [[дипломатія]]: вона звернулася до Москви з пропозицією [[перемир'я]] і [[цар]]еві запропоновано польську корону після смерти бездітного Яна-Казимира. В [[1656]] році підписано у Вільні, без представників від України, сепаратне перемир'я.

 

 

Сам Богдан Хмельницький розгорнув активну діяльність по створенню коаліції з ряду європейських країн, що мала вирішити "польське питання". До неї увійшли [[Швеція]], [[Бранденбург]], [[Трансільванія]], [[Молдавське князівство|Молдавія]], [[Валахія]] та [[Литва]]. Згідно з планами учасників коаліції Польща мала бути розділена між її членами, причому Україна (Велике князівство Руське) повинна була отримати всі землі, заселені українцями, а також, разом із Швецією, протекторат над Литвою, що повинна була перетворитись на Литовське королівство. Сам Б. Хмельницький мав отримати титул "Дідичного князя" (Великого князя) Князівства Руського.

 

1656-й рік був переломним в історії [[Гетьманщина|Хмельниччини]]. Звільнена морально від обов'язків, зв'язаних з мілітарним союзом з Москвою, Україна під мудрим проводом Богдана Хмельницького стала осередком ряду коаліцій, які охопили всю Східню Европу.

 

Після смерті Богдана Хмельницького, новий гетьман [[Іван Виговський]] розірвав остаточно відношення з Московією, вів переговори зі Швецією, проте уклав з Польщею [[Гадяцький договір]].

 

== Джерела ==