Нантський едикт: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 20:
=Розробка Едикту=
З 7 березня по 3 квітня 1598 Генріх, король Франції та Наварри, в недавньому минулому лідер протестантської партії, намагається взяти контроль над вороже настроєною до нього провінцією [[Бретань (герцогство)|Бретань]]. Столиця Франції тимчасово розташованa в місті [[Анже]], де і відбулася розробка Едикту. Після нищівної поразки іспанської арміі коло міста [[Ам'єн]], позиції Генріха IV значно зміцнилися : майже вся країна перейшлa на сторону короля, завдяки воєнним успіхам його війска, переходу Генріха в католицизм, а також загальному прагненню до злагоди в країні.В [[Анже]], Генріх демонструє ультра-католицькому населенню, всю щирість свого переходу в католицизм : отримує благословіння [[єпископ|єпископа]], ходить на службу в [[Собор (храм)|собор]], виконує традиційні католицькі королівські обряди (миє ноги 12 бідним, дотиркається до хворих з метою ісціління).
Королівська армія займає позиціі вздовж кордону з провінцією Бретань, демонструючи готовність до воєнних дій в останній провінції, на яку не розповсюджується влада нового короля. Тим часом, деякі бретoнські фортеці, з криками "Хай живе наш король!" переходять на сторону короля.Позиції герцога Меркера, губернатора провінції, значно ослабилися масовою підтримкою населення королю. Герцог, під час зустрічі з Генріхом IV 28 березня, кидається йому в ноги, присягає в вірності і здає Бретань королівскій владі. Французький король Генріх IV урочисто заходить в Нант, столицю Бретані, 12 квітня 1598 року. Королівська рада завершує редагування Нантського eдикту.
Як пізніше писав Сюллі, прем'єр-міністр Генріха IV, король прагнув якнайшвидше покласти край громадянскій війні, що виснажувала, як католиків, так і протестантів. З цією метою була підписана мирна угода з Іспанією, заклятим ворогом Генріха IV, 2 травня 1598 року. Шлях до підпису Нантського eдикту був відкритий.
| |||