Ñ: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
<!-- {{Шаблон:Латиниця|
Літера=Ñ|
Текст= Ññ
}} -->
'''Ñ, ñ''' ({{lang-es|la eñe}}, ''еньє'') — п'ятнадцята літера [[іспанська абетка|іспанської абетки]], належить до розширеної [[латинка|латинки]].
 
'''Ñ, ñ''' ({{lang-es|la eñe}}, ''еньє'') &nbsp;— п'ятнадцята літера [[іспанська абетка|іспанської абетки]], належить до розширеної [[латинка|латинки]].
Позначає [[твердопіднебінний носовий приголосний]] звук.<ref>Ortografía de la lengua española, 2010, p. 56.</ref>
 
Позначає [[твердопіднебінний носовий приголосний]] звук.<ref>Ortografía de la lengua española, 2010, p. 56.</ref>
==Історія==
Історично ''ñ'' виникла як [[лігатура]] ''nn'': тильда над першою ''n'' замість літери використовувалася для спрощення письма.<ref>Buitrago, A., Torijano, J. A.: "Diccionario del origen de las palabras". Espasa Calpe, S. A., Madrid, 1998. {{es icon}}</ref> Наприклад, іспанське слово ''año'' (рік) походить від латинського <small>ANNVS</small>. В інших мовах використовується [[макрон]] над ''n'' чи ''m'' для позначення простого подвоєння.
 
== Історія ==
Вже в середньовічній [[латинська мова|латинській]] мові знак, що згодом в іспанській отримав назву ''virgulilla'' ([[тильда]]) зображався над голосною та позначав пропущену носову приголосну, що йшла за ним (''n'' чи ''m''), наприклад, ''tãtus'' замість ''tantus'' чи ''quã'' замість ''quam''. Таке вживання перейшло до деяких інших мов на базі латинки, хоча згодом більшість із них від нього відмовилися. Іспанська та португальська мова для певних випадків зберегли цю особливість. Зокрема, в іспанській тильда (''ñ'') використовується для позначення твердопіднебінного носового приголосного. Слово «тильда» походить від іспанського "título", що означає "заголовок" чи "титул".
Історично ''ñ'' виникла як [[лігатура]] ''nn'': тильда над першою ''n'' замість літери використовувалася для спрощення письма.<ref>Buitrago, A., Torijano, J. A.: "«Diccionario del origen de las palabras"». Espasa Calpe, S. A., Madrid, 1998. {{es icon}}</ref> Наприклад, іспанське слово ''año'' (рік) походить від латинського <small>ANNVS</small>. В інших мовах використовується [[макрон]] над ''n'' чи ''m'' для позначення простого подвоєння.
 
Вже в середньовічній [[латинська мова|латинській]] мові знак, що згодом в іспанській отримав назву ''virgulilla'' ([[тильда]]) зображався над голосною та позначав пропущену носову приголосну, що йшла за ним (''n'' чи ''m''), наприклад, ''tãtus'' замість ''tantus'' чи ''quã'' замість ''quam''. Таке вживання перейшло до деяких інших мов на базі латинки, хоча згодом більшість із них від нього відмовилися. Іспанська та португальська мова для певних випадків зберегли цю особливість. Зокрема, в іспанській тильда (''ñ'') використовується для позначення твердопіднебінного носового приголосного. Слово «тильда» походить від іспанського "«título"», що означає "«заголовок"» чи "«титул"».
Зі слова ''anno'', що таким чином перетворилося на ''ãno'', згодом тильда перемістилася до "n" та зберіглася як засіб позначення нового носового звуку, що з'явився в іспанській мові у цій позиції: ''año''. Цей знак також використовувався на позначення того самого звуку в інших випадках, коли він не виникав з оригінального "nn", наприклад, ''leña'' ({{lang-la|ligna}}) чи ''señor'' ({{lang-la|senior}}).
 
Зі слова ''anno'', що таким чином перетворилося на ''ãno'', згодом тильда перемістилася до "«n"» та зберіглася як засіб позначення нового носового звуку, що з'явився в іспанській мові у цій позиції: ''año''. Цей знак також використовувався на позначення того самого звуку в інших випадках, коли він не виникав з оригінального "«nn"», наприклад, ''leña'' ({{lang-la|ligna}}) чи ''señor'' ({{lang-la|senior}}).
Інші [[романські мови]] для відповідної [[фонема|фонеми]] використовують інші літери та сполучення: в [[італійська мова|італійській]] та [[французька мова|французькій]] — ''gn'', що також походить з латинської, в [[португальська мова|португальській]] та [[окситанська мова|окситанській]] - ''nh'', в [[каталанська мова|каталанській]] - ''ny''. Останні два диграфи не мають спеціальної історії походження.
 
Інші [[романські мови]] для відповідної [[фонема|фонеми]] використовують інші літери та сполучення: в [[італійська мова|італійській]] та [[французька мова|французькій]] &nbsp;— ''gn'', що також походить з латинської, в [[португальська мова|португальській]] та [[окситанська мова|окситанській]] -&nbsp;— ''nh'', в [[каталанська мова|каталанській]] -&nbsp;— ''ny''. Останні два диграфи не мають спеціальної історії походження.
При розширенні [[азбука Морзе|азбуки Морзе]] для цієї літери було введено власний код ( — — · — — ).
 
При розширенні [[азбука Морзе|азбуки Морзе]] для цієї літери було введено власний код ( &nbsp; &nbsp;— · &nbsp;— — ).
 
== Кодування ==
Рядок 39 ⟶ 40:
== Примітки ==
{{reflist}}
 
<!--
[[Категорія:Іспанська мова]]
[[Категорія:Розширена латинка]] -->
 
[[als:Ñ]]