Археографічні комісії України: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок)
м →‎[[Археографічна комісія ВУАН]]: replaced: україні → Україні
Рядок 8:
 
== [[Археографічна комісія ВУАН]] ==
Створена на межі 1918—1919 як Постійна комісія з розгляду давніх актів для видання пам’яток мови, письменства та історії у складі історико-філологічного відділу [[УАН]]. Остаточно конституювалася 1921, об’єднавшись з Київською археографічною комісією для розбору давніх актів. На чолі комісії стояли провідні вчені [[Багалій Дмитро Іванович|Дмитро Багалій]] (1918—1919), В. Іконников (1921—1923), Михайло Грушевський (1924—1931). Організаторами науково-археографічної праці комісії були також Орест Левицький, Микола Василенко, [[Модзалевський Вадим Львович|Вадим Модзалевський]], О. Грушевський, [[Маслов Сергій Іванович|С. Маслов]], К. Лазаревська, [[Романовський Віктор Олександрович|Віктор Романовський]], [[Довнар-Запольський Митрофан Вікторович|М. Довнар-Запольський]], [[Гермайзе Йосип Юрійович|Йосип Гермайзе]], [[Перетц Володимир Миколайович|Володимир Перетц]] та інші. Форми, типи, концепція видання джерел, методики в цілому базувалися на досвіді попередніх археографічних комісій. Передбачалося продовжити видання «Архива Юго-Западной России» під назвою «Архів України». Едиційний доробок АК ВУАН складає 15 томів неперіодичних та серійних видань — «[[Український архів]]» та «[[Український археографічний збірник]]», «[[Пам’ятки українського письменства]]». Комісія розробила перші в україніУкраїні археографії узагальнюючі методичні принципи видання джерел (1926). З початку 1930-х років замість корпусних видань з давньої і нової історії та культури України у планах АК [[ВУАН]] провідне місце посідають тематичні публікації з історії соціально-економічного розвитку, «класової боротьби» та «соціалістичного будівництва».
 
== Археографічна комісія Центрархіву УСРР ==