'''Біогеоцено́з''' — ділянка [[земна поверхня|земної поверхні]], що характеризується певними фізико-географічними умовами (характером [[мікроклімат]]у, [[рельєф]]у, [[геологічна будова|геологічної будови]], [[ґрунт]]у та водного режиму), разом з [[біоценоз]]ом (угрупованням рослинних і тваринних [[організм]]ів).
Біогеоценоз є структурною частиною [[ландшафт]]у. В науку термін '''біогеоценоз''' введений академіком '''В. М. Сукачовим'''. Біогеоценози можуть бути наземними і водяними. Всі компоненти біогеоценозу створюють єдиний історично сформований природний комплекс, що постійно змінюється внаслідок взаємодії компонентів біогеоценозу між собою, з атмосферою та іншими факторами середовища. Межі окремих біогеоценозів найчастіше визначаються рослинними угрупованнями — [[фітоценоз]]ами, які найкраще відображають зміни, що відбуваються в кожному конкретному природному комплексі. Є думка, що поняття біогеоценозу ідентичне поняттю [[біоценоз]], а сам термін '''біогеоценоз''' зайвий, оскільки при визначенні біоценозу як певної сукупності організмів, так як і при визначенні біогеоценозу, беруться до уваги всі умови існування організмів, в т.тому ч.числі ґрунтовий і геологічний субстрат. Про це свідчать праці Г. М. Висоцького, Г. Ф. Морозова, Є. В. Алексєєва, П. С. Погребняка та ін.
''Суто в екологічному сенсі:''
'''Біогеоценоз''' - — це угрупування різних [[вид]]ів [[мікроорганізм]]ів, [[рослина|рослин]], [[тварина|тварин]], які заселяють певні місця проживання, та які стійко підтримують біогенний [[кругообіг]] речовин. Підтримка кругообігу в конкретних [[географія|географічних]] умовах є основною функцією біогеоценозу.
