Вікіпедія

Геологія Росії: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 9:
У будові Ураломонгольського епіпалеозойського складчастого поясу, що розділяє 2 давні платформи, виділяються області рифейської, байкальської, салаїрської, каледонської і герцинської складчатостей. Єнісеє-Саяно-Байкальська область рифейської і байкальської складчастості обрамовує з Сибірську платформу. До неї належать Єнісейський кряж, більша (північно-східна) частина Східних Саян, Хамар-Дабан і все Західне Забайкалля до Нічатського розлому на сході і Головного Монголо-Охотського розлому на півдні. Тимано-Печорська епібайкальска плита обрамовує Східно-Європейську платформу з північного сходу. У її складі виділяються Тимано-Канінське підняття і Печорська синекліза, яка поділяється Печоро-Кожвінським, Колвінським і Сорокіна валами на Іжма-Печорську, Денисівську і Хорейверську западини. З палеозойськими відкладами плити пов'язані великі родовища нафти і газу. Східно-Саянська – Кузнецька салаїрська складчаста система складається із зон Кизир-Кізірської, Кузнецького Алатау і Гірської Шорії, розділених докембрійським Хакаським масивом, на який накладені в девоні Мінусінські западини. На південному сході системи знаходиться Тувінський масив рифейської консолідації, з накладеним на нього салаїрським Харальським прогином. Західно-Саянська – Гірська Алтайська (див. [[Алтай]]) каледонська складчаста система складена вулканогенно-осадовими евгеосинклінальними товщами верхнього рифею-венду і кембрію. До салаїридів та каледонідів приурочені родовища руд заліза в Гірській Шорії, тальку і [[асбест|асбесту]], пластові поклади фосфоритів, родовища руд [[молібден|молібдену]] і [[вольфрам|вольфраму]]. Зайсан-Гобійська герцинська складчаста область займає осьове положення в Урало-Монгольському поясі і складається з Том-Коливанської, Салаїрської, Ануйсько-Чуйської, Рудноалтайської і Західно-Калбінської систем. Геосинклінальний комплекс головним чином представлений девонськими і нижньо[[кам'яновугільний період|кам’яновугільними]] утвореннями. Уральська герцинська складчаста система тягнеться в [[меридіан|меридіональному]] напрямі на 2500 [[кілометр|км]] і поділяється на міогеосинклінальну Західну зону і евгеосинклінальну Східну зону. Вздовж межі зі Східно-Європейською платформою розташовується Передуральський крайовий прогин, виконаний пермськими товщами з родовищами кам'яного вугілля на півночі і калійних солей в середній частині прогину (див. [[Урал]]).
 
Зах.Західно-Сибірська плита має гетерогенний фундамент, складений герцинськими, каледонськими, салаїрськими, байкальськими і добайкальськими комплексами порід (див. Зах[[Західно-Сибірська плита]]). Родов.Родовища нафти в позитивних структурах чохла пов'язані з пісковиками [[юрський період|юри]] і ниж.нижньої [[крейдовий період|крейди]], в той час як газові родов.родовища зосереджені у відкладах сеноманського і кампанського ярусів. До палеогенових порід Зауралля приурочені родов.родовища марганцю. На півд.-сх.південний схід від Сибірської платформи розташовується Монголо-Охотська складчаста область, відокремлена від більш древніх півн.північних регіонів великим тектонічним швом – Гол.Головним Монголо-Охотським глибинним розломом. У складі області виділяються 3 сектори: Сх.Східно-Забайкальський, Верхньоамурський і Приохотський. З Монголо-Охотською обл.областю пов’язані родов.родовища руд поліметалів, [[олово|олова]], вольфраму і молібдену, [[миш'як|арсену]], стибію[[сурма|сурми]] іта інших іншкопалин.
 
Південніше знаходиться Буреїнський масив, на якому виділяються [[Зея]]-Буреїнська западина і Буреїнський прогин, виконані континентальним відкладами юри, крейди і палеогену. Серед рифейських товщ масиву знаходиться велике залізорудне родовище ([[джеспіліти]]).
Середземноморський складчастий пояс заходить на тер. РФ своєю зовн. частиною (Скіфська плита, півн. схил і зах. частина Великого Кавказу). Мегантиклінорій Вел. Кавказу входить до складу РФ своєю півн. частиною. З зоною Передового хребта пов’язані родов. мідно-колчеданових і молібдено-вольфрамових руд, а з Передкавказькими крайовими прогинами – поклади нафти і газу.▼
 
▲Середземноморський складчастий пояс заходить на тер.територію РФ своєю зовн.зовнішньою частиною (Скіфська плита, півн.північний схил і зах.західна частина Великого Кавказу). Мегантиклінорій Вел.Великого Кавказу входить до складу РФ своєю півн.північною частиною. З зоною Передового хребта пов’язані родов.родовища мідно-[[колчедан|колчеданових]] і молібдено-вольфрамових руд, а з Передкавказькими крайовими прогинами – поклади нафти і газу.
Тихоокеанський складчастий пояс на тер. РФ представлений крайньою півн.-зах. частиною, в межах якої розташовані древні дорифейські масиви, області мезозойської і кайнозойської складчастостей і сучасні тектонічно активні зони. На півн.-сх. знаходиться Верхояно-Чукотська складчаста область з Охотським, Омолонським, Чукотським і Колимським древніми серединними масивами. У межах цієї області виділяються Верхояно-Колимська система, що виникла в осн. на архейській континентальній корі, і Новосибірсько-Чукотська. Ці системи розділяються Святоносько-Олойським крейдовим вулканічним поясом. У Верхояно-Чукотській обл. відомі родов. золота, пов'язані з юрськими і нижньокрейдовими ґранітними інтрузіями, а також олова, вольфраму і ртуті. Великі поклади кам. вугілля укладені в моласах Передверхоянського прогину і Зирянської западини.▼
 
▲Тихоокеанський складчастий пояс на тер.території РФ представлений крайньою півн.північно-зах.західною частиною, в межах якої розташовані древні дорифейські масиви, області мезозойської і кайнозойської складчастостей, і сучасні тектонічно активні зони. На півн.-сх.північному сході знаходиться Верхояно-Чукотська складчаста область з Охотським, Омолонським, Чукотським і Колимським древнімидавніми серединними масивами. У межах цієї області виділяються Верхояно-Колимська система, що виникла в осн.основному на архейській континентальній корі, і Новосибірсько-Чукотська. Ці системи розділяються Святоносько-Олойським крейдовим вулканічним поясом. У Верхояно-Чукотській обл.області відомі родов.родовища [[золото|золота]], пов'язані з юрськими і нижньокрейдовими ґранітними інтрузіями, а також олова, вольфраму і [[ртуть|ртуті]]. Великі поклади кам.'яного вугілля укладені в моласах Передверхоянського прогину і Зирянської западини.
Сіхоте-Алінська складчаста система обмежена Буреїнським та Ханкайським масивами і складається з дек. субмеридіональних зон, західні з яких накладені на докембрійську континентальну основу, а східні – на океанічну кору доверхньопермського віку. Мілководні кембрійські вапняки відомі в зах. зоні, по сх. околиці якої в девоні заклався вулканіч. пояс. Карбон і перм представлені вапняками і вулканітами. Сх. зони складені потужними товщами теригенно-туфогенно-кременистих геосинклінальних відкладів тріасу і юри. Серед найбільш важливих відомі родов. руд олова, золота, свинцю і цинку, ртуті.▼
 
▲Сіхоте-Алінська складчаста система обмежена Буреїнським та Ханкайським масивами і складається з дек.декількох субмеридіональних зон, західні з яких накладені на докембрійську континентальну основу, а східні – на океанічну кору доверхньопермського віку. Мілководні кембрійські [[вапняк|вапняки]] відомі в зах.західній зоні, по сх.східній околиці якої в девоні заклався вулканіч.вулканічний пояс. Карбон і [[пермський період|перм]] представлені вапняками і [[вулканіти|вулканітами]]. Сх.Східні зони складені потужними товщами теригенно-туфогенно-кременистих геосинклінальних відкладів [[тріасовий період|тріасу]] і юри. Серед найбільш важливих відомі родов.родовища [[руда|руд]] олова, золота, [[свинець|свинцю]], і [[цинк|цинку]], ртуті.
Коряцька складчаста область поділяється на Тайгоносько-Західно-Коряцьку, Центральну і Східну складчасті системи дуже складної лускато-насувної і покривної будови. Розріз в зах. зонах представлений товщею геосинклінальних кременисто-вулканогенних і карбонатно-теригенних (ордовик – аптський ярус крейди) г.п., незгідно перекритих моласовим комплексом морських і континентальних альб-туронських відкладів. Всі палеозойські і мезозойські прогини закладалися на корі океаніч. типу, представленій офіолітами.▼
 
▲Коряцька складчаста область поділяється на Тайгоносько-Західно-Коряцьку, Центральну і Східну складчасті системи дуже складної лускато-насувної і покривної будови. Розріз в зах.західних зонах представлений товщею геосинклінальних кременисто-вулканогенних[[вулкан]]огенних і карбонатно-теригенних (ордовик – аптський ярус крейди) г.п.гірських порід, незгідно перекритих моласовим комплексом морських і континентальних альб-туронських відкладів. Всі палеозойські і мезозойські прогини закладалися на корі океаніч.океанічного типу, представленій офіолітами.
Зах.-Камчатська складчаста ларамійська система є теригенним геосинклінальним комплексом верхньої крейди, що наклався на ґраніто-ґнейсовий і сланцево-базитовий фундамент, а після складчастості виявився перекритим палеоген-неогеновими породами. У Центр. і Сх.-Камчатсько-Олюторській системах комплекс верхньої крейди нарощується вулканогенно-осадовою товщею палеогену. У пізньому пліоцені – ранньому плейстоцені в Центр. зоні сформувалися великі щитові базальтові вулкани. Сх. зона характеризується накладеним сучасним вулканізмом (28 діючих вулканів), приуроченим до молодих ґрабеноподібних структур.▼
 
▲Зах.Західно-Камчатська складчаста ларамійська система є теригенним геосинклінальним комплексом верхньої крейди, що наклався на ґраніто-ґнейсовий і сланцево-базитовий фундамент, а після складчастості виявився перекритим палеоген-неогеновими породами. У Центр. і Сх.-Камчатсько-Олюторській системах комплекс верхньої крейди нарощується вулканогенно-осадовою товщею палеогену. У пізньому пліоцені – ранньому плейстоцені в Центр. зоні сформувалися великі щитові базальтові вулкани. Сх. зона характеризується накладеним сучасним вулканізмом (28 діючих вулканів), приуроченим до молодих ґрабеноподібних структур.
 
Курильська острівна дуга, що складається з Великої і Малої гряд, нараховує 39 діючих вулканів і складена крейдовими та четвертинними вулканогенно-осадовими і вулканогенними утвореннями. Дуга роздроблена системою молодих поперечних ґрабенів, а перед її фронтом, як і перед Сх. Камчаткою, розташовується глибоководний жолоб.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Геологія_Росії