Геологія Росії: відмінності між версіями

Сибірська платформа має епіархейський вік. У межах платформи виділяються Алданський щит і Лено-Єнісейська плита, серед головних структурних елементів якої – Алданська і Анабарська антеклізи, Тунгуська і Вілюйська синеклізи, Ангаро-Ленський перикратонний прогин, Лено-Анабарський, Ангаро-Вілюйський і Єнісей-Хатангський прогини, Оленекське, Турухано-Норільське і Пеледуйське підняття, Нюйська, Березовська, Іркутська, Канська, Лінденська, Усть-Алданська, Чульманська, Токкінська западини. Фундамент платформи розтинається рифейськими авлакогенами – Іркініївським, Урінським, Уджінським, Кютюнгдінським, Котуйканським і Мархінським, а також девонським Патомсько-Вілюйським авлакогеном по осі Вілюйської синеклізи. Фундамент платформи складається перев.переважно архейськими глибокометаморфізованими породами, перекритими нижньопротерозойськими теригенними відкладами удоканської серії (протоплатформний чохол), з якою пов'язано велике родов.родовище міді. Верх.Верхній поверх поділяється на ряд комплексів, відмінних один від одного складом порід і структурним планом. В Сибірській платформі виявляє себе ультраосновний лужний, лужний, ґранітоїдний лужний і траповий магматизм в рифеї - ранньому кембрії, сер.середньому [[палеозойська ера|палеозої]], пізньому палеозої - ранньому [[мезозойська ера|мезозої]] і в пізньому мезозої. Особливе місце в структурі Сибірської платформи займає Тунгуська трапова синекліза. З чохлом Сибірської платформи пов'язані найбільші в РФ поклади кам.'яного вугілля, кам.'яних і калійних солей, нафти і газу; з траповими інтрузіями – мідно-нікелеві родовища [[норильськ|Норильська]], а з кімберлітовими трубками – [[алмаз|алмази]].

У будові Ураломонгольського епіпалеозойського складчастого поясапоясу, що розділяє 2 древнідавні платформи, виділяються області рифейської, байкальської, салаїрської, каледонської і герцинської складчатостей. Єнісеє-Саяно-Байкальська область рифейської і байкальської складчастості обрамовує з Сибірську платформу. До неї належать Єнісейський кряж, більша (півн.північно-східна) частина Сх.Східних Саян, Хамар-Дабан і все Зах.Західне Забайкалля до Нічатського розлому на сході і Гол.Головного Монголо-Охотського розлому на півдні. Тимано-Печорська епібайкальска плита обрамовує Сх.Східно-Європейську платформу з півн.-північного сходу. У її складі виділяються Тимано-Канінське підняття і Печорська синекліза, яка поділяється Печоро-Кожвінським, Колвінським і Сорокіна валами на Іжма-Печорську, Денисівську і Хорейверську западини. З палеозойськими відкладами плити пов'язані великі родов.родовища нафти і газу. Сх.Східно-Саянська – Кузнецька салаїрська складчаста система складається із зон Кизир-Кізірської, Кузнецького Алатау і Гірської Шорії, розділених докембрійським Хакаським масивом, на який накладені в девоні Мінусінські западини. На півд.-сх.південному сході системи знаходиться Тувінський масив рифейської консолідації, з накладеним на нього салаїрським Харальським прогином. Зах.Західно-Саянська – Гірська Алтайська (див. [[Алтай]]) каледонська складчаста система складена вулканогенно-осадовими евгеосинклінальними товщами верх.верхнього рифею-венду і кембрію. До салаїридів та каледонідів приурочені родов.родовища руд заліза в ГірськоїГірській Шорії, тальку і азбесту[[асбест|асбесту]], пластові поклади фосфоритів, родов.родовища руд [[молібден|молібдену]] і [[вольфрам|вольфраму]]. Зайсан-Гобійська герцинська складчаста область займає осьове положення в Урало-Монгольському поясі і складається з Том-Коливанської, Салаїрської, Ануйсько-Чуйської, Рудноалтайської і Зах.Західно-Калбінської систем. Геосинклінальний комплекс г.ч.головним чином представлений девонськими і нижньокам’яноугільниминижньо[[кам'яновугільний період|кам’яновугільними]] утвореннями. Уральська герцинська складчаста система тягнеться в [[меридіан|меридіональному]] напрямі на 2500 [[кілометр|км]] і поділяється на міогеосинклінальну Зах.Західну зону і евгеосинклінальну Сх.Східну зону. Вздовж межі зі Сх.Східно-Європ.Європейською платформою розташовується Передуральський крайовий прогин, виконаний пермськими товщами з родов.родовищами кам.'яного вугілля на півн.півночі і калійних солей в сер.середній частині прогину (див. [[Урал]]).