Вікіпедія

Геологія Росії: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 3:
У межах [[Росія|Росії]] розрізнюють платформи і складчасті області. Європейська частина Росії розташована на Східно-Європейській платформі. У основі платформи залягають [[магматичні породи|магматичні]] і [[метаморфічні породи|метаморфічні]] породи [[докембрій|докембрію]]. Територія між [[Уральські гори|Уральськими горами]] і р. Єнісей зайнята молодою Західно-Сибірською платформою. На схід від р. [[Єнісей]] знаходиться давня Сибірська платформа, що тягнеться до р. [[Лена (ріка)|Лени]] і що відповідає в основному Середньо-Сибірському плоскогір'ю. У крайових частинах платформ є поклади нафти, природного газу, вугілля. До складчастих областей Росії належать Балтійський щит, Урал, Алтай, Урало-Монгольський епіпалеозойський складчастий пояс, півн.-зах. частина Тихоокеанського складчастого пояса і невеликий відрізок зовн. зони Середземноморського складчастого пояса. Найвищі гори – [[Кавказ]] – приурочені до більш молодих складчастих областей. У складчастих областях знаходяться основні запаси металевих руд.
 
Фундамент Сх.Східно-Європейської платформи представлений метаморфічними г.п.гірськими ниж.породами нижнього і верх.верхнього [[архей|архею]] і місцями ниж.нижнього [[протерозойська ера|протерозою]], прорваними ґранітоїдними інтрузивами. Чохол утворений відкладами рифею, [[венд|венду]] і [[фанерозой|фанерозою]]. Осн.Основні структури платформи: Балтійський щит (сх.східна частина) і Російська плита, в межах якої виділяють Воронезьку і Волго-Уральську антеклізи, Московську і Мезенську синеклізи. Фундамент платформи розтинається рифейськими авлакогенами – Пачелмським, Сєрноводсько-Абдулінським, Казансько-Сергіївським, Кіровським, Середньоруським, Московським, Кандалакшським, Керецько-Лешуконським і іншіншими. Внутр.Внутрішня будова фундаменту характеризується наявністю великих блоків архейських порід і вузьких поясів, які їх розділяють і складаються з товщ нижнижнього протерозою. На рубежі раннього протерозою і рифею в зах.західних районах Російської плити відбулося впровадження ґранітів рапаківі. З нижньопротерозойськими товщами пов'язані найбільші родов.родовища зал.залізних руд [[Курська магнітна аномалія|КМА]], а також [[мідь|мідно]]-[[нікель|нікелевих]] руд на [[Кольський півострів|Кольському п-ові]] (Печенга). Платформний чохол поділяється на 2 частини: нижню, утворену г.п.гірськими породами рифею і ниж.нижнього венду, виконує авлакогени; верхню, складену верх.верхнім вендом - [[кайнозойська ера|кайнозоєм]], що утворює синеклізи і антеклізи. Траповий магматизм виявлявся на Російській плиті в рифеї, венді і девоні. Лужні інтрузії сер.середнього палеозою відомі на Кольському п-ові; з ними пов'язані великі поклади апатитових руд. До платформного чохла приурочені також родов.родовища [[кам.'яне вугілля|кам'яного вугілля]], горючих сланців, [[нафта|нафти]] і [[природний газ|газу]], [[боксити|бокситів]].
 
Сибірська платформа має епіархейський вік. У межах платформи виділяються Алданський щит і Лено-Єнісейська плита, серед гол.головних структурних елементів якої – Алданська і Анабарська антеклізи, Тунгуська і Вілюйська синеклізи, Ангаро-Ленський перикратонний прогин, Лено-Анабарський, Ангаро-Вілюйський і Єнісей-Хатангський прогини, Оленекське, Турухано-Норільське і Пеледуйське підняття, Нюйська, Березовська, Іркутська, Канська, Лінденська, Усть-Алданська, Чульманська, Токкінська западини. Фундамент платформи розтинається рифейськими авлакогенами – Іркініївським, Урінським, Уджінським, Кютюнгдінським, Котуйканським і Мархінським, а також девонським Патомсько-Вілюйським авлакогеном по осі Вілюйської синеклізи. Фундамент платформи складається перев. архейськими глибокометаморфізованими породами, перекритими нижньопротерозойськими теригенними відкладами удоканської серії (протоплатформний чохол), з якою пов'язано велике родов. міді. Верх. поверх поділяється на ряд комплексів, відмінних один від одного складом порід і структурним планом. В Сибірській платформі виявляє себе ультраосновний лужний, лужний, ґранітоїдний лужний і траповий магматизм в рифеї - ранньому кембрії, сер. палеозої, пізньому палеозої - ранньому мезозої і в пізньому мезозої. Особливе місце в структурі Сибірської платформи займає Тунгуська трапова синекліза. З чохлом Сибірської платформи пов'язані найбільші в РФ поклади кам. вугілля, кам. і калійних солей, нафти і газу; з траповими інтрузіями – мідно-нікелеві родовища Норильська, а з кімберлітовими трубками – алмази.
 
У будові Ураломонгольського епіпалеозойського складчастого пояса, що розділяє 2 древні платформи, виділяються області рифейської, байкальської, салаїрської, каледонської і герцинської складчатостей. Єнісеє-Саяно-Байкальська область рифейської і байкальської складчастості обрамовує з Сибірську платформу. До неї належать Єнісейський кряж, більша (півн.-східна) частина Сх. Саян, Хамар-Дабан і все Зах. Забайкалля до Нічатського розлому на сході і Гол. Монголо-Охотського розлому на півдні. Тимано-Печорська епібайкальска плита обрамовує Сх.-Європейську платформу з півн.-сходу. У її складі виділяються Тимано-Канінське підняття і Печорська синекліза, яка поділяється Печоро-Кожвінським, Колвінським і Сорокіна валами на Іжма-Печорську, Денисівську і Хорейверську западини. З палеозойськими відкладами плити пов'язані великі родов. нафти і газу. Сх.-Саянська – Кузнецька салаїрська складчаста система складається із зон Кизир-Кізірської, Кузнецького Алатау і Гірської Шорії, розділених докембрійським Хакаським масивом, на який накладені в девоні Мінусінські западини. На півд.-сх. системи знаходиться Тувінський масив рифейської консолідації, з накладеним на нього салаїрським Харальським прогином. Зах.-Саянська – Гірська Алтайська (див. Алтай) каледонська складчаста система складена вулканогенно-осадовими евгеосинклінальними товщами верх. рифею-венду і кембрію. До салаїридів та каледонідів приурочені родов. руд заліза в Гірської Шорії, тальку і азбесту, пластові поклади фосфоритів, родов. руд молібдену і вольфраму. Зайсан-Гобійська герцинська складчаста область займає осьове положення в Урало-Монгольському поясі і складається з Том-Коливанської, Салаїрської, Ануйсько-Чуйської, Рудноалтайської і Зах.-Калбінської систем. Геосинклінальний комплекс г.ч. представлений девонськими і нижньокам’яноугільними утвореннями. Уральська герцинська складчаста система тягнеться в меридіональному напрямі на 2500 км і поділяється на міогеосинклінальну Зах. зону і евгеосинклінальну Сх. зону. Вздовж межі зі Сх.-Європ. платформою розташовується Передуральський крайовий прогин, виконаний пермськими товщами з родов. кам. вугілля на півн. і калійних солей в сер. частині прогину (див. [[Урал]]).
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Геологія_Росії