Клоков Михайло Васильович: відмінності між версіями

'''Миха́йло Доле́нґо''' (справжнє ім’яім'я '''Миха́йло Васи́льович Кло́ков''') (* [[12 серпня]] (31 липня) [[1896]], місто [[Лебедин]] [[Сумська область|Сумської області]],— † [[5 жовтня]] [[1981]], [[Київ]]) — український [[ботанік]], [[поет]] і [[літературний критик]].

Народився в сім’їсім'ї народного вчителя. По закінченні гімназії навчався на біологічному факультеті [[Харківський університет|Харківського університету]], далі в аспірантурі при науково-дослідній катедрі ботаніки ХІНО (1922–19261922—1926) та кафедрі літератури (1926–19301926—1930). З двадцяти років працював як ботанік у [[Харківський університет|Харківському університеті]], а від 1944 року в [[Інститут ботаніки НАН України|Інституті ботаніки АН УРСР]]. Під час війни був в евакуації в [[Ташкент]]і, потім у [[Кизилорда|Кзил-Орді]]. 1947 року захистив дисертацію на ступінь доктора біологічних наук, отримав звання професора. 1969 року за участь у створенні 12-томної праці [[Флора УРСР (книга)|«Флора УРСР»]] удостоєний Державної премії СРСР.

Описав близько шестисот нових видів квіткових рослин, відкрив два десятки досі невідомих науці рослин, один із видів берези названо ім'ям ученого.

Автор понад ста сорока наукових праць із теоретичних питань систематики та філогенії вищих рослин.

Відомий теоретик у галузі ейдології. Чимало праць присвячено поняттю "«вид"» і різноманіттю його проявів. Михайлу Клокову (1978) належать такі терміни як "«сувиддя"» (великий вид) і "«філон"» (малий вид). Ці еволюційні поняття стали продовженням роботи над давніми концептами генетиків: «ліннеон» (великий вид), «жорданон» (елементарний вид) і «біотип» (локальна форма) (Филипченко, 1978).

1924 року вийшла збірка статтей Доленґа «Критичні етюди», до якої ввійшли раніше друковані в журналах розвідки й огляди «Літературні взаємовідносини», «До питання про дві системи мови», «Імпресіоністичний ліризм у сучасній українській прозі» (Червоний шлях.  — 1924.  — №1№ 1/2), «Нотатки до історії жовтневої прози та епосу» (Жовтневий эбірник.  — ДВУ, 1924), «Жовтнева лірика» та ін.

Крім цього, був автором статей: "«Проблема життєрадісності"» ("«Арена"», 1922, №  1), "«Трагедія непотрібної трагічності"» (Ч. Ш., 1924, №  4-5) - — з приводу творів В. Підмогильного, "«Ленін у художній літературі"» ("«Книга"», 1924, №  5), "«Повсталий світ"» (Ч. Ш., 1925, №  4), "«1924 - — Наші літературні здобутки"» ("«Нова Громада"», 1925, №  1), "«Нотатки про сучасну поезію"» ("«Культура і побут"», 1926, №34№ 34), "«Соціальні мотиви в українській поезії останніх двох років"» (там же, 1926, Ns 38), "«Поезія Вас. Еллана"» (Ч. Ш., 1927, №  1), "«Післяжовтнева українська література"» (Ч. Ш., 1927, №  11), "«До питання про художню політику ВУСППа"» (журнал "«Гарт"», 1927) та ін. Активно друкувався в журналі «Критика», заснованому 1928 року, де містив свої статті, огляди поточної літератури, рецензії.

* Блакитна жалоба. Збірка перша.  — Харків, 1920.

* Об'єктивна лірика. Схеми і діягнози.  — Харків: ДВУ, 1922.

* Litterae. Моє письмо. Збірка третя.  — Харків: Цех каменярів, 1923.

* Критичні етюди.  — Харків: ДВУ, 1924.

* Вибрані поезії. (1918—1926).  — Харків: ВУСПП, 1927.

* Узьмінь. Збірка поезій четверта. (1924—1926).  — Харків: ДВУ, 1928.

* Зросло на камені. Збірка поезій.  — Харків: ВУСПП, 1929.

* Творчість [[Сосюра Володимир Миколайович|Володимира Сосюри]].  — Харків: ЛіМ, 1931.

* Під гарячим небом. Поезії.  — Київ—Харків: Держлітвидав, 1937.

* Цілюще зілля. Лірика. (1942—1944).  — Київ: Радянський письменник, 1945.

* Роздуми. Поезії.  — Київ: Радянський письменник, 1961.

* Зелене й червоне. Поезії.  — Київ, 1971.

* Сім кольорів надії.  — Київ, 1980.

* Поезії.  — К.: Дніпро, 1988.

* Клоков М.  В.  Биологическая дифференциация в таксономическом и фитоэйдологическом аспектах // Новости систематики высших и низших растений 1977 (Сб. научн. работ). – — К.: Наук. думка, 1978. – — С. 50–7350-73.