|
|doi = 10.1038/nn1327}}</ref>
Аналіз розподілу рецепторів до окиситоцину та вазоперсину показав, що в ''M. ochrogaster'' порівняно із немоногамними видами концентрація OTR підвищена у каудальній частині [[Лушпина|лушпини]] ({{lang-la|putamen}}) та [[прилягаючеприлегле ядро|прилягаючомуприлегле ядрі]] ({{lang-la|nucleus accumbens}}), а концентрація V1aR — у вентральній частині [[бліда куля|блідої кулі]] ({{lang-la|globus pallidus}}), медіальній частині [[мигдалеподібне тіло|мигдалеподібного тіла]] ({{lang-la|corpus amygdaloideum}}) та медіодорзальному [[таламус]]і. У моно- та полігамних видів також були виявлені високі концентрації OTR у [[префронтальна кора|префронтальній корі]], а V1aR — у латеральній частині [[сптальне ядро|септального ядра]]<!-- не знаю, чи це правильний переклад lateral septum -->.
=== Механізм формування зв'язку між партнерами ===
Деякі із ділянок, в яких спостерігається підвищена концентрація вазопресинових та окситоцинових рецепторів у моногаминх видів, зокрема префронтальна кора, прилегле ядро та вентальна частина білдої кулі, задіяні у формуванні зв'язку між партнерами, ці ж частини мозку пов'язані із [[дофамін|дофамінергічним]] [[мезолімбічний шлях|мезолімбічномим шляхом]], що є важливою частиною [[система нагородвинагород|системи нагородвинагород]] ({{lang-en|reward system}}). Мезолімбічний шлях також забезпечує формування [[умовний рефлекс|умовних рефлексів]], пов'язаних із задоволенням (наприклад [[наркоманія|наркомани]] віддають перевагу перебуванню у місцях, де вони приймали [[наркотик]]и). На основі цих даних робляться припущення про те, що формування зв'язку між партнерами може відбуватись на основі умовного рефлексу, при якому виникає асоціація між задоволенням від спарювання (безумовний подразник) та специфічним запахом партнера (умовний подразник). Це припущення підтверджується спостереженням, що виділення дофаміну у прилягаючому ядрі необхідне для формування пар у ''M. ochrogaster''. Вазопресин та окситоцин у цій схемі відповідають за розпізнавання партнера по [[запаху]]. На користь ролі нейропептидів у соціальних взаємодіях свідчить те, що [[нокаут гену|нокаутні]] по гену окситоцину [[миша|миші]] та пацюки із [[нокдаун гену|нокдауном гену]] V1aR не здатні впізнавати знайомих особин свого виду по запаху, хоча інші [[нюх]]ові здібності в них ніяк не пошкоджені.<ref name=youngwang />
Під час спарювання концентрація дофаміну в прилягаючому ядрі збільшується і в полігамних видів, наприклад у [[пацюк|пацюків]], проте для формування постійних пар важливий саме зв'язок системи нагород із окситоциновими (у самиць) та вазопресиновими (у самців) шляхами, що відповідають за впізнавання партнера по запаху. Одночасна активація цих двох систем і забезпечує утворення необхідного умовного рефелксу. У полігамних видів система нагород і система впізнавання інших особин розімкнена через низький вміст рецепторів до окситоцину та вазопресину у відповідних ділянках [[мозок|мозку]]. Щоб перевірити цю [[гіпотезугіпотеза|гіпотезу]] формування зв'язку між партнерами Юнг <!--Young--> та співробітники генетично модифікували немоногамний вид ''M. pennsylvanicus'', таким чином, щоб у цих тварин відбувалась над[[експресія генів|експресія]] рецептора вазопресину V1aR у вертральній частині блідої кулі. Трансгенні самці справді ставали більш «вірними»: після співжиття і спарювання із самицею, вони і надалі віддавали перевагу саме їй, а не іншим полівкам.<ref name=youngwang />
=== Генетичні причини моногамії полівок ===
|
