Піхота вибранецька: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Яким (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Яким (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Піхота вибранецька''' ({{lang-pl|Piechota wybraniecka}}) - частина [[Кварцяне військо|кварцяного]] і [[Військо компутове|компутового]] військ [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], яке набирали із земель Королівщини. За зразком рідного Семигороддя, Швеції король Стефан Баторій ввів 1578 у Короні (з 1595 у Литві) підрозділи піхоти вибранецької, для яких набирали одного селянина з 20 ланів землі, хоча король планував ввести військову повинність для усіх селян із земель Королівщини. Доброволець, який мав бути сміливим і придатний для військової служби, отримував власне господарство та звільнявся від усіх повинностей. На час війни на перший поклик ротмістра він повинен був з'явитись до нього у голубому мундирі визначеного крою з рушницею, шаблею, сокирою з довгим держаком, порохом, оловом для куль і т. п. та почати отримувати платню рівну платні піхотинця у найманому війську. На час миру раз в квартал ротмістр проводив збори і навчання з своїми підлеглими. Через незадовільний рівень підготовки піхотинців використовували у боях, а застосовували для інженерних робіт. Часто вибранецькі селяни підкуповували ротмістрів задля ухилення від участі у бойових діях.
 
Орендарі Королівщини переважно саботували набір селян у піхоту і її чисельність у Короні не перевищувала 2 тисяч, у Литві декількох сотень вояків. У другій половині XVII ст. їхня чисельність не перевищувала тисячі осіб. Перший раз у боях вибранецьку піхоту Стефан Баторій використав в ході боїв за Великі Луки, Псков у війні з Москвою (1577-1582).