Феод: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок)
м replaced: =Див. також= → = Див. також =
Рядок 9:
Протилежністю феода був [[алод]] — безумовне [[землеволодіння]], не обтяжене [[феодальні повинності|феодальними повинностями]], яке становило індивідуально-родинну власність з необмеженим правом розпорядження, відчуження, успадкування та ін.
 
Алодіальне шляхетське землеволодіння в [[Шляхетська Польща|Польщі]] стало домінуючим уже наприкінці [[14 століття|XIV ст.]] з консолідацією [[шляхта|шляхти]] в замкнутий привілейований стан, що, на думку С. Кутшеби, вперше зафіксовано у [[Кошицький привілей 1374|Кошицькому привілеї 1374 p.]] (''Kutrzeba S. Historia ustroju Polski w zarysie.— Lwów, 1914.— T. 1.— S. 24''). В [[Галичина|Галичині]] і Західному [[Поділля|Поділлі]] феоди, надані до [[1504]] р., визнані безумовною власністю шляхти на [[коронаційний сейм 1576 сеймі|коронаційному сеймі]] [[Стефан Баторій|Стефана Баторія]] в [[1576]] р. (Volumina legum.— T. 2. — S. 164). До цього часу аналогом західноєвропейського феода з певною долею умовності тут можна вважати так звану вислугу — землеволодіння, що надавалося [[боярин]]у від великого князя при умові виконання [[військова служба|військової служби]] та інших повинностей. Рудименти умовного землеволодіння на часи [[Боплан]]а залишалися у формі боярських [[лен]]ів.
 
==У Туреччині==