Духовні навчальні заклади: відмінності між версіями

* На теренах України перші '''академії''' існували в грецьких полісах, серед [[Скіфи|скіфів]] - задовго до [[Хрещення Русі]] князем [[Аскольд]]ом (чи [[Володимир Святославич|Володимиром]]). Освіта була при при монастирях, наприклад старець Овдій керував перекладами [[Біблія|Біблії]] на мову скіфів та [[Сармати|сарматів]] (свідчив [[Ібн Фадлан]], [[Ібн аль-Недім]], монах [[чорноризець Храбр]], Дітмар, [[Святий Іван Золотоустий]], [[Кирило і Мефодій]] [[Салоніки|Солуньські]]). Відомий перший вчений з України [[Діонісій Малий]]. Вчені доби Київської Русі [[Климент Смолятич]], [[Лука Жидята]], [[Яков мніх]], [[Кирило Туровський]], [[Данило Заточник]] та інші. Великий вплив на формування освіти України мали [[Греція]], [[Болгарія]], [[Сербія]], [[Італія]], [[Богемія]], [[Польща]], [[Німеччина]] та ін.. Що давало історії доби [[Середньовіччя]] таких вчених як [[Мелетій Смотрицький]], [[Кипріан (митрополит Київський)|митрополит Кипріан]], [[Франциск Скорина]], [[Федорович Іван]], [[Фіоль Швайпольт]], [[Соболь Спиридон]] та інших. З [[XV]]-[[XVI]] ст. українське православне духовенство здобувало вищу освіту навіть у "монастирській державі" [[Афон]] (Атос). Відомі випускники єзуїтської католицької Академії м. [[Замостя]]: [[Косів Сильвестр]], [[Касіян Сакович]], [[Ісая Козловський-Трофимович]] та ніші. Вчені Козацької доби історії були [[Величко Самійло Васильович]], [[Граб'янка Григорій Іванович]], [[Боболинський Леонтій]] та інші. Крім вчених чужинців в вишах України, при підвищенні освітнього та наукового рівня за кордоном співвітчизники поверталися в Україну і підтримували існуючі або утворювали навчальні заклади. В [[XVI]]-[[XVII]] ст. в Україні при православних Братствах були освітні школи: м. Луцьк (з 1586 р.), Острозька на Волині (з 1576 р.), Скиті, Крехові, Замостя, Дрогобич, Рогатин та інше. Уславлена від 1576 р. стала [[Національний університет «Острозька академія»|Острозька академія (Слов'яно-греко-латинська академія в м. Острог)]]. Відомий професор Острозької Академії [[Княгиницький Йов]]. Відомі випускники освітньої Львівської братської школи [[Беринда Памво]], [[Йов (митрополит Київський)|Борецький Йов]], [[Петро Могила]] та інші. Була академія у Львові при Ставропігії, в Вільні. У 1700 р. утворена Чернігівська Колегія, Харківський Колегіум і в м. Переясвль. На підросійських теренах України греко-католицьке шкільництво - ліквідоване урядом на момент 1772 р. (з 1830-х рр. почалися репресії проти греко-католиків довершені [[Пратулинські мученики|мучеництвом Пратулинців]]). На теренах України в Австро-Угорській імперії (порівняно зі станом в Російській імперії) при Університеті у м. Львів в 1787 р. засновано "Studium Ruthenum" з викладанням українською мовою (кафедра догматики, пасторальної теології, катехитики). Формується там професура і деканат з освічених українців у [[XIX]]-[[XX]] ст.. Вчені запрошувалися також з [[Стамбул|Царгороду]]. У 1632 р. утворена Києво-Могилянська Колегія ([[Києво-Могилянська академія (1659—1817)|Академія]]) в Києві зі шкіл "Богоявленського Братства" і Києво-печерської школи. У [[Києво-Могилянська колегія|Києво-Могилянській Колегії]] 1/3 кліриків, інші - світські. В якій, крім [[Русини|русинів]] ([[українці]]в та [[Білоруси|білорусів]]), вчилися [[Балканський півострів|балканські]] слов'яни, [[румуни]], [[греки]], [[араби]], [[росіяни]] та ніші. Її філії відкриті в Гощі (Волинь), в м. [[Вінниця]]. Протягом 1817-1819 р. вводилася російська мова викладання. На теренах України, де не було Росії українці здобували вищу освіту в м. [[Будапешт]] і Ягер ([[Угорщина]]), м. [[Краків]] і м. [[Варшава]] ([[Польща]]), м. [[Рим]] ([[Італія]]), м. [[Трнава|Тирнав]] ([[Словаччина]]), м. [[Прага]] ([[Богемія]]), м. [[Оломоуц]] ([[Моравія]]), м. [[Відень]] ([[Австрія]]), м. [[Бранево|Бравенсберг]] ([[Пруссія]]), м. [[Вільно]] ([[Литва]]), м. [[Белград]] ([[Сербія]]), [[Німеччина]] тощо. Семінарія заснована в [[1827]] р. в м. [[Чернівці]] згодом перетворена на [[Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича|Теологічний Інститут]], який у [[1875]] р. став православним богословським факультетом. При ньому утворилося в 1907 р. академічне товариство "Православна Академія". Попри утиски влади на підрумунських теренах України з 1923 р. вищу освіту українці здобувають в м. [[Будапешт]] ([[Угорщина]]), м. [[Белград]] ([[Сербія]]). Граф і митрополит УГКЦ [[Андрей (Шептицький)|А. Шептицький]] заклав у [[1928]] р. [[Український католицький університет|Теологічну Академію]]. Навчання в ньому тривало 5 років. У [[1924]] р. при Варшавському університеті засновано "Студіум Православної теології", професорами якого були [[Іларіон (Огієнко)|І. Огієнко]], [[Лотоцький Олександр Гнатович|О. Лотоцький]], [[Дорошенко Дмитро Іванович|Д. Дорошенко]], [[Біднов Василь Олексійович|В. Біднов]] та інші. З теренів України в Російській імперії українці вчилися до [[1917]] р. в Академіях м. [[Санкт-Петербург]], м. [[Москва]], м. [[Казань]] і т.д..