Антигон II (Хасмоней): відмінності між версіями

Після вбивства Цезаря (44 до н. е.) Антигон кілька разів намагався відібрати Єрусалим і нарешті вступив в союз з [[Парфяни|парфянами]], ставши, таким чином, заклятим ворогом [[Римська імперія|Риму]]. Парфяни офіційно проголосили Антігона II царем і первосвящеником у 40 р. до н. е., а римляни оголосили в свою чергу царем Ірода. Розбивши парфян, римляни надали активну допомогу Іроду, і після довгої облоги Єрусалиму, Антигон зазнав остаточної поразки. Він просить помилування у римлян. Проводить перед ними палкі промови. Через те римський воєнначальник Соцій називає його ч лише Антигон — метафорично за символом самопожертви і відданості — [[Антігона|Антігони]], героїні грецьких трагедій. Однак провадить його у у Антіохію.

У 37 році до н. е. він був страчений там же в [[Антіохія | Антіохії]] за наказом [[Марк Антоній|Марка Антонія]] і не виключено на прохання [[Ірод І Великий|Ірода І Великого]], його фаворита.

== Посилання ==

 

[[Категорія:Царі Іудеї]]