Відмінності між версіями «Психолінгвістика»

нема опису редагування
* механізми засвоєння та оволодіння мовою в ході розвитку [[дитина|дитини]];
* проблеми [[білінгвізм]]у, перекладу та механізми оволодіння іноземною мовою.
== Психографологічний аналіз ==
Метод '''психографологічного аналізу (ПА)''' спрямований на дослідження вербальних характеристик текстів. До уваги беруться такі показники:
* обсяг тексту;
* кількість речень;
* їх середній розмір;
* коефіцієнт лексичної різноманітності;
* коефіцієнт агресивності/ дієслівності;
* коефіцієнт логічної зв'язності;
* коефіцієнт емболії .
<br />
''Показник середнього розміру речень'' свідчить про особливості вербального інтелекту чи про різку зміну емоційного стану. Існує негативний кореляційний зв'язок між збільшенням ступеня емоційності мовлення та обсягом висловлювання: що емоційнішим є мовець, то коротшими висловлюваннями він/вона висловлюватиметься.
<br />
''Коефіцієнт словникової різноманітності'' є одним із найпотужніших у психолінгвістичній діагностиці тексту. Як зазначає Г. Г. Почепцов, завдяки встановленню цього коефіцієнта в мовленні людини можна виявити психопатологію, наприклад шизофренію, а також схильність до неї .
Словникова різноманітність також свідчить про особливості вербального інтелекту. Коефіцієнт вираховується за такою формулою:
<br />
'''Коефіцієнт словникової різноманітності = різних слів/2Nвсіх слів*100%'''N - кількість
<br />
''Коефіцієнт дієслівності'' інакше називається коефіцієнтом агресивності. Це співвідношення кількості дієслів і дієслівних форм (дієприкметників та дієприслівників) до загальної кількості всіх слів. Коефіцієнт вираховується за такою формулою:
<br />
'''Коефіцієнт дієслівності= дієслів/Nвсіх слів*100%'''N - кількість
<br />
Високий коефіцієнт агресивності свідчить про високу емоційну напруженість тексту, динаміку подій, нестабільний емоційний стан автора під час синтезу тексту.
<br />
''Коефіцієнт логічної зв'язності'' також вираховується за формулою співвідношення загальної кількості службових слів (сполучників і прийменників) до загальної кількості речень. Величини в межах одиниці забезпечують досить гармонійне співвідношення службових слів та синтаксичних конструкцій у тексті:
<br />
'''Коефіцієнт логічної зв'язності=служб.слів/3Nречень'''N - кількість
<br />
''Коефіцієнт емболії'' (мед. ембола - закупорка кровоносної судини), чи "засміченості" мовлення, становить собою співвідношення загальної кількості ембол, тобто слів, які не несуть сематичного навантаження, до загальної кількості слів у реченні. До складу таких слів належать вигуки ("ну-ну", "ха-ха", "еге", "ж", "ой" і т. ін.), вуль¬гаризми (ненормативна лексика), нерелевантні повтори, прагматичні маркери, проте не належать дискурсивні маркери (отже, відтак, тому, адже, оскільки, але, однак, проте, водночас, до речі та ін.), оскільки вони є прагматичними сигналами зв'язності (когезії) й цілісності (когерентності) тексту . Коефіцієнт емболії негативно корелює з показниками вербального інтелекту і ступенем емоційного збудження мовця/ автора тексту, а також дає уявлення про загальну культуру мовлення:
<br />
'''Коефіцієнт емболії= Nембол/Nусіх слів*100%'''N - кількість
 
 
== Примітки ==
* [[Чернігівська Тетяна Володимирівна]]
* [[Зарицький Микола Степанович]]
 
 
{{stub}}
8

редагувань