Вагонетка: відмінності між версіями

 

Вагонетка — невеликий вагон, яким вузькоколійними шляхами перевозять на невелику віддаль вантажі, а іноді й людей. Використовується на кар'єрах, заводах, у шахтах. За призначенням В. поділяють на вантажні, пасажирські і спеціальні. Вантажна вагонетка складається з кузова, рами, скатів, буферів та зчіпних пристроїв. Розрізняють такі основні вантажні В.: з глухим неперекидним та перекидним кузовом, з відкидним дном та з відкидним бортом. Найбільш розповсюджені вантажні В. з глухим неперекидним кузовом об'ємом до 4,2 м3 — для вугілля і до 9,5м3 — для руди. В кольоровій металургії та при геологорозвідувальних роботах використовують В. об'ємом 0,35-1м3 з глухим перекидним кузовом. Розвантаження такої В. можливе в будь-якому пункті траси. В. з відкидними днищами застосовують при шахтному будівництві та реконструкції вугільних підприємств, а також для транспортування вугілля та породи по підземним виробкам (В. об'ємом 3,3-5,6 м3) і на промислових майданчиках (В. об'ємом 1,5-2,5 м3). В. з відкидним бортом місткістю 1,6; 2,5; 4,0 м3 використовують на діючих шахтах для транспортування руди та породи підземними виробками. Пасажирські В. використовують для перевезення людей горизонтальними або похилими підземними гірничими виробками. Спеціальні В. використовують в протипожежних підземних поїздах, для перевезення ВР, допоміжних матеріалів і обладнання, в тому числі контейнерованих і пакетованих вантажів та ін. В США на підприємствах вугільної промисловості застосовують в осн. ван-тажні В. з донним вивантаженням, в Польщі, Німеччині, Франції — з боковим.

 

== Література ==