Процедура спільного ухвалювання рішень: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок)
м replaced: = Ресурси Інтернет = → = Посилання =
Рядок 17:
 
Неухильний рух від одностайності до кваліфікованої більшості в ухвалюванні рішень у Раді полегшує й прискорює законодавчий процес в ЄС, але водночас призводить до того, що національні парламенти втрачають змогу контролювати свої уряди, які вже не мають права вето. Компенсувати цей так званий “дефіцит демократії” може [[Європейський Парламент]], тож будь-який законодавчий акт, ухвалюваний кваліфікованою більшістю, теоретично має належати до сфери застосування процедури спільного ухвалювання рішень. Здебільшого так воно й є. [[Ніццький договір]] збільшив застосування кваліфікованої більшості, паралельно розширивши коло повноважень процедури спільного ухвалювання рішень. Однак на деякі галузі, де [[кваліфікована більшість]] запроваджена раніше (сільське господарство, торгівля), спільне ухвалювання рішень поширити не вдалося.
== Посилання ==
== Ресурси Інтернет ==
* [http://europa.dovidka.com.ua/p.html#_Codecision_procedure Глосарій термінів Європейського Союзу]