Тернопільське братство: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м вікіфікація
доповнення
Рядок 1:
'''Тернопільське братство''' - братство засноване міщанами [[Тернопіль|Тернополя]] при церковній парафії міста. ВласникЗгідно містаз князьтрадиційними уявленнями [[Костянтин Острозький|В.-К. Острозький]] у [[1570]] р. виділив 235 [[морґ]]ів землі, кошти на утримання школи і шпиталю для пристарілих і хворих людей. Міщанське братство збудувало для шпиталю приміщення і утримувало сиротинець, який вели Сестри Служебниці. Братство протягом кількох століть розширювало свою діяльність і вплив на різні верстви українців, допомагало їм зберігати віру, обряди і давні звичаї, національну самобутність, будували церкви, школи і бібліотеки. У [[1569]] р. Лука із Тернополя переклав [[Старий Заповіт]].
===Проблеми дослідження братства===
Загалом висвітлення початкової історії Тернопільського братства ускладніється відсутністю оригіналів документів та певні неузгодження у їхньому датуванні(було кілька фундаційних грамот). Це ускладнює питання з'ясування статусу братства, адже Тернопіль був приватним містом зі своїми особливостями місцевого самоврядування. Крім того у фундушах(фундаційних грамотах) відсутнє слово братство, але йдеться про утворення схожної на нього мирянської організації при церкві Різдва Христового, з прописаними функціями і правами, але без окремого статуту.
Загалом висвітлення початкової історії Тернопільського братства ускладніється відсутністю оригіналів документів та певні неузгодження у їхньому датуванні. Крім того, було кілька фундаційних грамот - 1560, 1570 і 1593 рр. В архівав зберігаються лише копії цих документів, деякі з яких зроблені вже у ХХ ст. Проте оригінали були доступними ще О.Терлецькому, котрий 1909 року видав працю "Василь-Костянтин князь Острозький. Історія фундації князя Острозького в Тернополі" . Це все ускладнює питання з'ясування статусу братства, адже Тернопіль був приватним містом зі своїми особливостями місцевого самоврядування. Також незрозумілий статус Острозького у Тернополі, оскільки до 1567 року містом володіла Софія Тарновська, донька засновника міста [[Ян Амор Тарновський|Яна Тарновського]], а після неї до 1594 р. сини її і Острозького.
Статутні пунктки прописані у фундушах: "вісімка старійшин, їх обрання і підзвітність, правила призначення священника, його незалежність, та ін.
 
Крім того у фундушах(фундаційних грамотах) відсутнє слово братство, але йдеться про утворення схожої на нього мирянської організації при церкві Різдва Христового, з прописаними функціями і правами, але без окремого статуту. "Братство" відсутнє і у документах цієї органцізації XVII ст. Тому, український історик [[Ісаєвич Ярослав Дмитрович|Ярослав Ісаєвич]] не визнавав Тернопільське братство братством.
== Посилання ==
 
*Статутні пунктки прописані у фундушах: "вісімка старійшин, їх обрання і підзвітність, правила призначення священника, його незалежність, та ін.Л. Тимошенко. Тернопільське братство Різдва Христового у світлі маловідомих та нововіднайдених джерел (друга половина XVI-XVII cт.). Збірник наукових праць Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Випуск 20. // http://www.anthropos.org.ua/jspui/handle/123456789/3141?mode=full&submit_simple=%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B8+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81+%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%83
 
=== «Шпитальна фундація» і кураторія ===
Основою для заснування Тернопільського братства стала «Шпитальна фундація» князя Острозького при церкві Різдва Христового. Князь острозькийОстрозький подарував фундації «волоку адо лан від села [[Біла (Тернопільський район)|Біла]]» «до вжитку на вічні часи», як також «і в другій стороні від Березовиці» «лан для цього шпиталю від теребовлянського шляху» і встановив кураторію з восьми, а згодом із десяти міщан, що мала право назначатисвященика і наглядати над дяком, дияконом, проскурницею та шпиталем. Цій кураторії підлягала також Надставна Церква.
4 вересня 1593 р. Острозький поширив грамоту з 1570 р., зв'язуючи братство з парафією Тернополя. Зробив він це через труднощі, що їх мала кураторія у своїй праці за минулих 23 роки. Тернопільські міщани-члени кураторії твердили, що «деякі з тих церковних опікунів (з-поміж перших вісьмох членів кураторії) померли, і цей лист і перша фундація з їх смертю десь поділася і всі їхні справи йдуть в безлад». Тому вони просили, щоб князь відновив і затвердив першу фундацію. Острозький уволив прохання тернопільських міщан і поширив кураторію до десяти членів. Члени кураторії дістали також привілеї — звільнення від податків, як публічні урядовці. Вони складали щороку звіт із прибутків і видатків намісникові князя в замку.
 
=== Відносини кураторії з Острозьким ===
ВідновленняІснує думка, що відновлення й повторне потвердження першої грамоти В. К. Острозького з 1570 р. може свідчити про те, що у взаєминах між братством і єпископом, чи місцевим парохом, не все було гаразд. Братство, «побіч втягнення в засяг своїх інтересів винятково церковно-культурних, стало вмішуватись також у чисто церковні справи та створювати конфлікти». Це могло бути пов'язаним з тим, що тернопільські міщани пішли дещо задалеко у виконуванні наданих їм Острозьким повноважень. Проте Острозький все ж таки поступився братству. Цьому могло, правда, посприяти перебування у Тернополі патріарха Єремії у 1589 році. Проте немає документальних підтверджень контакту між Братством і Патріархом. Є лише інформація про перебування патріарта Єремії у місті, а також певні його дії: створення Рогатинського братства, а також духовний суд у справі братств (завершений у [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці-Подільському]]).
 
=== Розвиток братства. Братська школа ===
Грамота князя Острозького з 1593 року поширювала права та лблвобов'язки братства й згадувала також про школу, яка, можливо, вже тоді існувала. Підтримуване за життя Острозького, братство, продовжувало розвиватися і по його смерті (1608р.). Завдяки матеріальним засобам воно могло навіть поширити свою діяльність у другій половині XVII століття на молодь, заклавши 1668 р. при церковній школі «Братство благочестивих і благонадійних младенцов в мисті Тернополи обитающих», затверджене єпископом Йосифом Шумлянським.
== Джерела ==
*Ісаєвич Я. Братства та їх роль в розвитку української культури XVI-XVIII ст.
*Л. Тимошенко. Тернопільське братство Різдва Христового у світлі маловідомих та нововіднайдених джерел (друга половина XVI-XVII cт.). Збірник наукових праць Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Випуск 20. // http://www.anthropos.org.ua/jspui/handle/123456789/3141?mode=full&submit_simple=%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B8+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81+%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%83
*Л. Тимошенко. Тернопільське братство Різдва Христового у світлі маловідомих та нововіднайдених джерел (друга половина XVI-XVII cт.). Збірник наукових праць Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Випуск 20. Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України). — Львів, 2011. — С. 669-82 // http://www.anthropos.org.ua/jspui/handle/123456789/3141
*Терлецький О. Василь-Костянтин князь Острозький. Історія фундації князя Острозького в Тернополі. – Тернопіль, 1909
 
== Посилання ==
 
{{Братства}}