Вілла Мондрагоне: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Lorry (обговорення | внесок)
Рядок 19:
== Майно єзуїтів. Утаємничений рукопис==
 
зЗ [[1866]] року - вілла майно ордену Єзуїтів. Сюди перевезли бібліотеку, багату на рукописи, серед яких і утаємничений, шифрований рукопис чи то ботанічногботанічного, чи то алхімічного спрямування ... Найпершим точно відомим власником рукопису на пергаменті був [[Бареш Георг|Георг Бареш]] (Georg Baresch), [[алхімія|алхімік]], що жив в [[Прага|Празі]] на початку [[XVII століття]]. Бареш, мабуть, був також спантеличений таємницею цієї книги з його бібліотеки. Дізнавшись, що [[Кірхер Атанасіус|Атанасіус Кірхер]] (Athanasius Kircher), відомий [[ієзуїти|ієзуїтський]] учений з Римської Колегії (Collegio Romano), опублікував [[коптська мова|коптський]] [[словник]] і розшифрував (як тоді вважалося) єгипетські [[ієрогліф]]и, він скопіював частину рукопису і послав цей зразок Кірхеру до [[Рим]]у (двічі), просячи допомогти розшифрувати його. Лист Бареша [[1639|1639 року]] Кірхеру, виявлений вже у наш час [[Рене Цандберген]]ом (Rene Zandbergen) — найперша відома згадка про Рукопис.
 
Залишилося нез'ясованим, чи відповів Кірхер на прохання Бареша, але відомо, що він хотів купити книгу, проте Бареш, ймовірно, відмовився її продати. Після смерті Бареша книга перейшла його другу — [[Марці Іоганн Маркус|Іоганну Маркусу Марці]] (Johannes Marcus Marci), [[ректор]]ові [[Празький університет|Празького університету]]. Марці імовірно відіслав її Кірхеру, своєму давньому другу. Його супровідний лист [[1666|1666 року]] до цих пір прикріплено до Рукопису. Серед іншого, в листі стверджується, що її спочатку купив за 600 [[дукат]]ів імператор [[Священна Римська імперія|Священної Римської імперії]] [[Рудольф II (імператор Священної Римської імперії)|Рудольф II]], який вважав книгу за твір [[Роджер Бекон|Роджера Бекона]].