Економіка Гетьманщини: відмінності між версіями

 

== Сільське господарство ==

Як вже було зазначено, сільське господарство залишалося основною галуззю української економіки. Однією з основних причин [[Хмельниччина|Хмельниччини]] була антифеодальна боротьба вітчизняного селянства. Тому відразу ж після утворення власної держави, уся власність старої польської магнатської шляхти була [[експропріація|експропрійована]] народом. Було вигнано магнатів, шляхту, орендарів, а їхні землі, робоча худоба, реманент шляхом [[займанщина|займанщини]] перейшли у користування козаків, селян, міщан, державної адміністрації. Законодавство [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] втратило силу і селяни стали вільними <ref name="лановик">[http://in1.com.ua/book/12091/ Лановик Б. Д., Матисякевич 3. М., Матейко Р. М. / К.: Вікар, 1999 «Економічна історія України і світу»]</ref>. Тимчасове часткове повернення до старих феодальних норм після [[Битва під Берестечком|поразки 1651 р.]] під Берестечком та [[Білоцерківська угода|Білоцерківської угоди]] тільки підсилило спротив селянства "дідичним панам". Остаточно на території Української держави фільварково-панщинна система господарювання, земельна власність [[королівщина|королівщини]], польських та українських магнатів і шляхти, католицької церкви були ліквідовані після перемоги в [[Битва під Батогом|Батозькій битві]] (1652 p.).