Об'єкт дослідження: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Іванко1 (обговорення | внесок) м стильове правлення за допомогою AWB |
||
Рядок 5:
Таким об'єктом стає всяке непізнане явище, невідоме раніше науці, або його частину, яка передбачає дослідити ця наука. Часто використовується попереднє поділ чого-небудь невідомого (непізнаного) на логічно обгрунтовані частини явища. Це використовується як цілком самостійний [[науковий метод]], якщо такий поділ можливо виходячи з апріорі видимих ознак даного явища.
Подібний розподіл згідно
Першорядне значення є [[спостереження]] за об'єктом дослідження. Якщо дозволяє поточний рівень розвитку (стан) даної науки і якщо це дозволяє сам об'єкт, другим найважливішим способом вивчення об'єкта дослідження є [[експеримент]]. Зв'язати ж спостерігаються, відомі та експериментальні дані допомагає як наукова логіка в сполученні з уже відомими науковими даними, так і особливі правила, за якими в науці виводяться [[Гіпотеза|гіпотези]]. Останні, по суті, є індуктивним (Предсказательная) методом дослідження. Однак у науці корисно використовувати також [[Дедукція|дедуктивний]] (тобто, ретроспективний) метод, проте який нині не надто популярний у дослідників, окрім математики (і в практиці криміналістики).
Рядок 11:
Зробити правильні наукові висновки і побудувати коректні [[Наукова теорія|наукові теорії]] допомагає давно відпрацьований [[науковий метод]].
== Див. також ==
* [[Наукова картина світу]]
* [[Методологія науки]]
| |||