'''Шпиталь святого Вінсента де Поля''' — колишній монастир і шпиталь у [[Львів|Львові]] на південному схилі [[Замкова гора (Львів)|Замкової гори]], на нинішній [[Вулиця Кривоноса (Львів)|вулиці Кривоноса]]. Ліквідований після Другої світової війни.
Заснований [[1714]] року монахинями ордену сестер Милосердя (званими також Шаритками). Окрім шпиталю на території знаходилась невелика монастирська каплиця і аптека для внутрішнього користування. Комплекс багатократно розбудовувався. [[1783]] року шпиталеві також віддано приміщення щойно скасованого [[Костел святого Казимира (Львів)|монастиря Реформатів із костелом святого Казимира]], що знаходяться по-сусідству. У новонабутих приміщеннях було влаштовано сиротинець, названий на честь [[Казимир Святий|святого Казимира]]. Документи [[1850]] року демонструють, що на утримання 60 сиріт того року витрачено 3 тис. корон. [[1857]] року збудовано господарський будинок за проектом [[Вінцент Равський (старший)|Вінцента Равського-старшого]].; [[1860]] — стайню, возівню та невеликі будинки для челяді за проектом Йозефа Фрома. [[1867]] року архітектором Едмундом Кеглером зроблено перепланування приміщень. [[1870]] року Вінцентом Равським на офіцини перебудовано господарський будинок. [[1879]] року до корпусу шпиталю ґрунтовно добудовано другий поверх за проектом [[Альфред Каменобродський|Альфреда Каменобродського]]. [[1883]] влаштовано каналізацію і водопостачання за проектом Ігнатія Мюллера. Близько [[1889]]—[[1890]] років на фасаді уміщено скульптурне зображення святого Вінсента де Поля авторства ймовірно [[Антон Попель|Антона Попеля]]<ref>''[[Бірюльов Юрій Олександрович|Biriulow J.]]'' Rzeźba lwowska. — Warszawa : Neriton, 2007. — S. 118, 119. — ISBN 978-83-7543-009-7</ref>. [[1911]] року зведено додатковий одноповерховий будинок для убогих за проектом [[Адам Опольський|Адама Опольського]] та Ігнатія Кендзерського. Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] монахинь виселено. Монастирський комплекс реформатів використовувався як жіноча трудова колонія для малолітніх, а шпитальні приміщення належали Школі міліції (нині [[Львівський державний університет внутрішніх справ]]). Від [[1980]] років увесь комплекс споруд належав Міністерству внутрішніх справ СРСР, а в часи незалежності України використовується Університетом внутрішніх справ. Нині комплекс будівель колишнього храму, шпиталю і монастиря має номер 1а на [[Вулиця Кривоноса (Львів)|вулиці Кривоноса]].
