Церква Святого Хреста (Львів): відмінності між версіями

Дерев'яна вірменська церква Святого Хреста, що стояла на цьому місці, походила із середини [[XVI]] ст. Будівництво нового храму із каменю і цегли розпочато у [[1629]] році коштом вірменського купця Сагака Аґопсовича і завершено у [[1630-ті|1630-х]] роках. При храмі знаходились муровані будівлі жіночого монастиря вірменських василіянок. Після сутичок із вірменами-уніатами монахині оселились у [[Язловець|Язлівці]] і [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці-Подільському]]. [[1655]] року свинцеву бляху з даху було знято для виплати контрибуції містом, яке перебувало в облозі військ [[Богдан Хмельницький|Хмельницького]].<ref>''[[Ґранкін Павло Ерленович|Ґранкін&nbsp;П.&nbsp;Е.]]'' З історії львівських дахів (XV—XIX ст.) // Будуємо інакше.&nbsp;— №&nbsp;3, 4, 1999.&nbsp;— С. 38.</ref> Частина монахинь у [[1680]] році повернулась і осіла при [[Вірменська церква (Львів)|катедральному вірменському соборі]], заснувавши монастир на бенедиктинському уставі. [[1671]] вірменський архієпископ Торосевич віддав частину монастиря [[театинці|театинцям]], які за його ініціативою прибули з [[Рим]]у і створили тут папську колегію для навчання вірменської молоді. [[1681]] року монастир був переданий остаточно. Кількість учнів колегії збільшувалась і театинці розпочали будівництво нового приміщення під [[Високий замок|Високим замком]] (див. ''[[Колегія театинів]]''). По переселенню до нової будівлі, монастир при церкві Св. Хреста продано отцям місіонерам. [[1744]] року вони зайнялись розбудовою монастиря за проектом [[Бернард Меретин|Бернарда Меретина]]. [[1769]] року місіонери зайняли і храм, вимінявши його на [[Церква священномученика Йосафата і всіх українських мучеників|костел св. Войцеха]], що поблизу Високого замку.