Hi-Fi: відмінності між версіями

У 1973 році німецький Deutsches Institut für Normung ([[DIN]]) випустив стандарт DIN 45000, що визначає вимоги до звуковідтворюючої апаратури: мінімальні значення нерівномірності амплітудно-частотної характеристики (н[[АЧХ]], вимірюється в [[дБ]]), коефіцієнт нелінійних спотворень (КНC, вимірюється в %), рівня шуму (ШУМ, вимірюється в дБ) і способів їх вимірів. Потім цей стандарт став міжнародним IEC 60581 (МЕК) і з мінімальними змінами був повторений в ГОСТ 24388-88. Визначаючи стандарт Hi-Fi згідно з DIN 45000, можна назвати наступні групи параметрів і їхїхні граничні значення для таких пристроїв, як [[тюнер]]и, [[підсилювач]]і і [[акустична система|акустичні системи]].