Словозміна: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Vagobot (обговорення | внесок)
м r2.7.2) (робот додав: stq:Beegenge
Немає опису редагування
Рядок 8:
Словозміна застосовується при відмінюванні [[іменник]]а, [[прикметник]]а, [[займенник]]а й [[числівник]]а за відмінами, а в них відмінками, числами й (у прикметникових словах) родами та [[дієслово|дієслова]] за відмінами, способами, часами, особами, числами, родами (в минулому часі й умовному способі), видами й станами, включаючи т. зв. невідмінні форми — інфінітив і [[дієприслівник]]. Фонетичні й граматичні процеси поглиблюють або зносять різниці між окремими формами С. (пор. поширення внутр. флексії в нових закритих складах); протиставлення окремих граматичних категорій можуть нейтралізуватися (пор. число при іменниках із значенням ґатунку: Собака має — Собаки мають розвинений нюх), при дієсловах (Пили — Пилося горілку), час (Утомився вороненький, іде, спотикнеться), спосіб (Піди, принеси води — А ти пішов би й приніс би води; Піти, принести води!), стаючи ознаками стилю.
 
Впродовж історичної доби окремі категорії зазнали ґрунтовних змін: заниклизникли форми двоїни й розрізнювання родів у множині, зменшилося число відмінкових аломорф (закінчень), безприйменниковий місцевий (однини) був замінений прийменниковим, заникла іменна відміна прикметника й енклітичні форми особових займенників, наступило далекосяжне вирівняння м'якого типу відмін до твердого, заникла система минулих часів ([[аорист]]у, [[імперфект]]у, що змінилися формами первісного [[перфект]]у, який втратив допоміжне дієслово) як і форми [[супін]]у та активних [[дієприкметник]]ів. Зате розвинулися: категорія живих істот та осіб (бачу вояка, вояків, коня, коней, корів, але: бачу стіл, столи) і поодиноких предметів у чоловічому роді іменників (бере ножа — ніж, але: бере пісок) та система видів (робити: з-робити, робив — зробив, — недоконаного й доконаного, що почасти замінила систему часів) і релятивно-часових дієприслівників з видовим розрізненням (пишучи, діалектне писавши — при одночасности дії з присудком гол. речення, написавши — на ознаку попередньої дії), нова синтетична (флексійна) форма майбутнього часу (пис-а-ти-му, -меш) як і нова Форма способів наказового (вір, -мо, -те) та умовного (я писав би, ми писали б).
 
Словозміну сучасної української мови досліджували [[Гринчишин Дмитро Григорович|Д. Гринчишин]], І. Кучеренко, М. Леонова, А. Матвієнко, [[Матвіяс Іван Григорович|І. Матвіяс]], [[Русанівський Віталій Макарович|В. Русанівський]], Є. Сасинович, [[Шевельов Юрій Володимирович|Ю. Шевельов]] й ін.. а в діяхронному перекрої: [[Бевзенко Степан Пилипович|С. Бевзенко]] («Іст. морфологія української мови, нариси із словозміни та словотвору», [[1961]]), [[Самійленко Степан Пилипович|С. Самійленко]] («Нариси з іст. морфологи української мови», 1 — 2, 1964 — 70), В. Русанівський («Значення і взаємозв'язок граматичних категорій виду і часу в українській мові 16 — 17 ст.», [[1959]]), [[Керницький Іван Михайлович|І. М. Керницький]] («Система словозміни в українській мові, на матеріалах пам'яток 16 ст.», [[1967]]), [[Огієнко Іван Іванович|І. Огієнко]], [[Ковалів Пантелеймон Кіндратович|П. Ковалів]], [[Жовтобрюх Михайло Андрійович|М. Жовтобрюх]], [[Дем'янчук Василь Климентійович|В. Дем'янчук]], [[Булаховський Леонід Арсенійович|Л.А. Булаховський]], [[Генсьорський Антін Іванович|А. Генсьорський]], [[Ільїнський Григорій Андрійович|Г. Ільїнський]], Л. Самійленко, [[Сімович Василь Іванович|В. Сімович]], І. Слинько, [[Сулима Микола Федорович|М. Сулима]], [[Смаль-Стоцький Степан Йосипович|С. Смаль-Стоцький]], [[Равлюк Микола Тимофійович|М. Равлюк]], [[Шаровольський Іван Васильович|І. Шаровольський]], [[Ярошенко Володимир Григорович|В. Ярошенко]] та ін. Див. ще зб. «Укр. діалектна морфологія», 1969.