Відмінності між версіями «Скловидна емаль»

стильові правлення
м (r2.6.4) (робот змінив: pt:Esmalte)
(стильові правлення)
[[Файл:Diadema_Saxnovka_1.jpg|thumb|Деталь [[діадема|діадеми]] 12 ст. прикрашеної [[Перегородчата емаль|перегородчатою емаллю]]. Знайдена у с. [[Сахновка]].]]
'''Емаль''' - — склоподібний матеріал, що використовується для художнього декорування та технічної обробки виробів з металу. У мистецтві емаль використовується у техініцітехніці '''емалювання'''. Емаль складається із ряду [[Сіль (хімія)|солей]], [[метал]]ів та [[силікати|силікатів]], що при випалюванні при високій температурі (500-800500—800 °C) формують однорідну масу, яка здатна утворювати стійкий зв'язок із металом основи. Найпростіша емаль що використовується з давнихдавніх давен, складається з суміші [[кремінь|кременю]], [[пісок|піску]], [[свинець|свинцю]], [[сода|соди]], або [[Карбонат калію|поташу]] і [[бура|бури]]. Свинець, поташ та сода є необхіднінеобхідними для покращення блиску емалі, кількість свинцю також визначає її твердість. Бура сприяє кращому змішуванню із [[окис]]ами металів, які надають емалі різнокольорового забарвлення. Бура та сода також визначають [[еластичність]] емалі (бура зменшує еластичність, а поташ, чи сода - — збільшує). Всі компоненти повинні знаходитися у відповідному балансі щоб [[коефіцієнт розширення]] емалі був близький до коефіцієнту розширення металу основи. Існує дві основні форми емалі - — прозора та непрозора. Під час виробництва емаль спікається у скло-подібнусклоподібну масу яка потім подрібнюється і перетиратьсяперетирається на дрібний порох. Розрізняють кілька типів емалі: непрозора, напівпрозора, прозора, опалесцентна.
 
Прототипом емалювання є кольорові вставки із [[скло|скла]], чи [[дорогоцінне каміння|дорогоцінного]] та [[напівдорогоцінне каміння|напівдорогоцінного]] каміння, які застрічаютьсязустрічаються уже в [[Древній Єгипет|древньому Єгипті]]. Свого розвитку емалювання зазнало в [[стародавня Греція|стародавній Греції]]. В Україні емалювання зустрічається вже у [[скіфи|скіфських]] виробах. Часто, вони виготовлялися [[греки|греками]] на замовлення скіфів.
 
Можна припускати, що у [[слов'яни|слов'янську]] культуру техніка емалі прийшла з [[Візантія|Візантії]]. Проте стародавні українські емалі були яскравіші, з характерним білим фоном, що надавав більшої інтенсивностиінтенсивності кольоровій гамі. Поліхромна емаль широко використовувалася давньоруськими ювелірами у 11-13 ст.
 
Існує кілька різноманітностейрізноманітних технікитехнік емалювання, що використовується у [[ювелірна промисловість|ювелірній промисловості]]:
* перегородчата емаль - — техніка нанесення емалі, при якій малюнок позначається тонким дротом, напаяним на пластину, а потім отвори, що утворилися, заповнюють емалями різних кольорів, і виріб обпалюють.
* вітражна емаль
* живописна емаль
== Література ==
* {{ЕУ}}
* Рыбаков Б. Ремесло древней Руси. М. 1948;
* Безпалый Л. Ювелирные изделия. М. 1950;
* Untracht Oppi. Enameling on Metal. Chilton Book Company, NY. 1970.
== Зовнішні посилання ==
 
: [http://www.porcelainenamel.com/pei502.htm Механічні і фізичні властивості вітражної емалі]
: [http://www.ive.org.uk/index.htm Інститут вітражної емалі (UK)]
: [http://www.emailverband.de Німецька асоціація ювелірів (DE))]
: [http://www.glass-on-metal.com/ Онлайн журнал "Скло на металі" (US)]
: [http://www.cidae.com/cidae_ing.htm CIDAE Центр інформації і поширення мистецтва емалювання (ES)]
: [http://www.enamellers.nl/index.php?l=uk Товариство голландських емалістів (NL)]
: [http://www.enamelistsociety.org/ Американське товариство емалістів (US)]
 
{{Шаблон:Технології ювелірної справи}}