Леон Блюм: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Bodya-hist (обговорення | внесок)
Bodya-hist (обговорення | внесок)
Рядок 11:
 
У 1928 р. став головою Соціалістичної партії. Продовжив політику зближення з радикалами, що виявилось у відновленні коаліції Картелю лівих у 1932-1934 рр. Після 1934 р. приймає активну участь у створенні Народного фронту з комуністами та радикалами. Спільно з [[Едуар Даладьє|Едуаром Даладьє]] та [[Моріс Торез|Морісом Торезом]] взяв участь у спільному мітинзі трьох політичних сил, присвяченому перемозі лівих та лівоцентристських сил на муніципальних виборах 1935 р. Фактично демонстрація 14 липня 1935 р. символізувала створення Народного фронту<ref>Смирнов В. П. Франция в ХХ веке. - М.: Дрофа, 2001. - С. 124-125.</ref>.
 
== На чолі уряду Франції (1936-1937 рр.) ==
 
Парламентські вибори 26 квітня – 3 травня 1936 р. завершились яскравою перемогою соціалістів та Народного фронту взагалі. Згідно з підсумками виборів формування уряду було доручено 64-річному Леонові Блюму як лідеру найбільшої парламентської фракції. Соціалісти погодились вдруге після часів Першої світової війни увійти до складу кабінету, що був сформований 4 червня 1936 р<ref>Смирнов В. П. Франция в ХХ веке. - М.: Дрофа, 2001. - С. 128.</ref>.
 
Відповідно до програми Народного фронту уряд Блюма здійснив низку важливих кроків. По-перше, було заборонено [[фашизм|фашистські]] ліги та їх воєнізовані загони. Були амністовані учасники антифашистських демонстрацій. По-друге, урядом були проведені соціальні реформи, зокрема прийняті закони про 40-годинний робочий тиждень, оплачувані відпустки та колективні договори. По-третє, значно посилився вплив держави на економіку Франції: Французький банк поставили під державний контроль, були частково націоналізовані військова промисловість та залізниці<ref>Смирнов В. П. Новейшая история Франции. – М., 1979. - С. 142-149.</ref>.
 
У червні 1937 г. уряд Блюму пішов у відставку через провал свого законопроекту про підвищення податків та контроль за фінансовими операціями за кордоном. <ref>Смирнов В. П. Франция в ХХ веке. - М.: Дрофа, 2001. - С. 139-141.</ref>.
 
== Джерела ==