Об'єднання Німеччини: відмінності між версіями

Спільна мова, можливо, і розглядалась як основа нації, але, як відзначили німецькі історики XIX століття, знадобилось щось більше за спільну мову для об'єднання декількох сотень політичних утворень<ref>James Sheehan, ''German History, 1780–1866'', Oxford, 1989, сс. 434.</ref>. Досвід німецькомовної Центральної Європи в роки французької гегемонії сприяв появі почуття спільної справи вивільнення від французьких загарбників та відновлення влади у власних землях. Гострота кампанії Наполеона [[Війна четвертої коаліції|в Польщі]] (1806-1807&nbsp;рр.), на [[Іспано-французька війна|Піренейському півострові]], Західній Німеччині та катастрофічне [[Франко-російська війна 1812|вторгнення в Росію]] в 1812&nbsp;році розчарувало багатьох німців, як селян, так і князів. [[Континентальна блокада]] Наполеона майже зруйнувала економіки центральної Європи. У вторгненні до Росії брало участь майже 125 тисячі військових з німецьких земель, і понесені втрати спонукало багатьох німців різного соціального походження до боротьби за центральну Європу вільну від Наполеона<ref>Jakob Walter, and Marc Raeff. ''The diary of a Napoleonic foot soldier''. Princeton, N.J., 1996.</ref> Створення бойових загонів, таких як [[Добровольчий корпус Лютцова]], сталисталии прикладом цієї тенденції<ref>Sheehan, сс. 384–387.</ref>.