Гусари (рід кавалерії): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Яким (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Яким (обговорення | внесок)
Рядок 5:
== Історія ==
[[Файл:Battle of Orsha.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Легка кавалерія в битві під Оршею]]
Після поразки на [[Битва на Косовому полі|Косовому полі]] 1389 частина [[Сербська імперія|Сербії]] потрапила під вплив [[Угорське королівство|Угорського королівства]]. До середини XV ст. з сербів [[Далмація|Далмації]], [[Сербія|Сербії]] були сформовані наймані загони легкої кавалерії. Після смерті короляКороль [[Матвій Корвін|Матвія Корвіна]], якийрозбудовував сприявкавалерію розвиткуза цихрахунок хоругвнайманців-сербів. Після смерті короля, захоплення південної частини королівства [[Османська імперія|Османською імперією]] частина сербів і угорців після 1490 р. перебралась до польського королівства задля продовження боротьби з турками. З них сформували хоругви легкої кавалерії, що не мали захисних лат та застосовували дерев'яні "турецькі" щити з витягнутою вверх однією стороною і довгі списи. Їх спосіб ведення бою називали "по-усарському" (po usarsku), що зрештою дало назву цьому виду кавалерії. Офіційно існування хоругв гусар затвердив [[Сейм Республіки Польща|Сейм]] 1503 року. Легкоозброєні кавалеристи були зображені на картині [[Битва під Оршею|битві під Оршею]] 1514 р. На середину XVI ст. після занепаду важкоозброєної кінноти зросло значення легкої кавалерії. Король [[Стефан Баторій]] у 1570-х рр. розпочав реформувати хоругви гусар, як основу кавалерії [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], довівши її чисельність до 90% кавалерії та ввівши захисні лати - кираси. Формування хоругв гусар, як важкоозброєної кавалерії завершилось до 1698 р., коли вона становила 60-70 відсотків кавалерії.
 
Розквіт гусарії припав до 1621 рр., коли завдяки їй польське військо отримало ряд значних перемог на військом Швеції під Кірхольмом (1605), московським військом під Клушином (1610), турецьке [[Хотинська битва 1621|під Хотином]] (1621), де прийняло участь 8,2 тисяч гусар. Завдяки довгим списам (4,5-6,2 м) гусарія була ефективною для проламування лав ворога, зокрема пікінерів. Списи були єдиною зброєю, якою гусар забезпечувала держава. Загалом гусари стали елітним підрозділом [[Ауторамент|національного аутораменту]] війська Речі Посполитої, адже виставлення [[Товариш (військо)|товариша]] разом з почетом виносило не менш 5100 золотих, що становило вартість села. Через занепад Речі Посполитої після початку [[Хмельниччина|Визвольної війни ]] почався занепад гусарії через значну вартість спорядження. Її чисельність не піднялась вище 3 тисяч у 1680-х роках, коли вона востаннє прославилась у [[Оборона Відня|битві під Віднем]] 1683 року. На ту пору через значне зубожіння шляхти, небажання членів родин магнатів поступати на військову службу у гусар не було коштів для купівлі дорогих обладунків, коней. Внаслідок цього гусарія знову стала легкою кавалерією. В ході [[Велика Північна війна|Великої (четвертої) Північної війни]] проявилась неспроможність застарілої кавалерії протистояти модерній піхоті, кавалерії. У XVIII ст. гусари стали парадними підрозділами, що використовувались на урочистостях, похоронах знаті. Була ліквідована рішенням Сейму 1775 року.