Гусари (рід кавалерії): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Яким (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Яким (обговорення | внесок) |
||
Рядок 5:
== Історія ==
[[Файл:Battle of Orsha.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Легка кавалерія в битві під Оршею]]
Після поразки на [[Битва на Косовому полі|Косовому полі]] 1389 частина [[Сербська імперія|Сербії]] потрапила під вплив [[Угорське королівство|Угорського королівства]]. До середини XV ст. з сербів [[Далмація|Далмації]], [[Сербія|Сербії]] були сформовані наймані загони легкої кавалерії.
Розквіт гусарії припав до 1621 рр., коли завдяки їй польське військо отримало ряд значних перемог на військом Швеції під Кірхольмом (1605), московським військом під Клушином (1610), турецьке [[Хотинська битва 1621|під Хотином]] (1621), де прийняло участь 8,2 тисяч гусар. Завдяки довгим списам (4,5-6,2 м) гусарія була ефективною для проламування лав ворога, зокрема пікінерів. Списи були єдиною зброєю, якою гусар забезпечувала держава. Загалом гусари стали елітним підрозділом [[Ауторамент|національного аутораменту]] війська Речі Посполитої, адже виставлення [[Товариш (військо)|товариша]] разом з почетом виносило не менш 5100 золотих, що становило вартість села. Через занепад Речі Посполитої після початку [[Хмельниччина|Визвольної війни ]] почався занепад гусарії через значну вартість спорядження. Її чисельність не піднялась вище 3 тисяч у 1680-х роках, коли вона востаннє прославилась у [[Оборона Відня|битві під Віднем]] 1683 року. На ту пору через значне зубожіння шляхти, небажання членів родин магнатів поступати на військову службу у гусар не було коштів для купівлі дорогих обладунків, коней. Внаслідок цього гусарія знову стала легкою кавалерією. В ході [[Велика Північна війна|Великої (четвертої) Північної війни]] проявилась неспроможність застарілої кавалерії протистояти модерній піхоті, кавалерії. У XVIII ст. гусари стали парадними підрозділами, що використовувались на урочистостях, похоронах знаті. Була ліквідована рішенням Сейму 1775 року.
|