Піта: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.7.1) (робот додав: fi:Pitaleipä
мНемає опису редагування
Рядок 4:
Перші згадки про такий хліб знаходяться в [[Старий Заповіт | Старому Заповіті]]: в [[іврит]]ському оригіналі згадується «пат хліба» (פת לחם), що можна перекласти як «велика хлібна пита», «коровай». На російську це словосполучення перекладено як просто «хліб» (напр., [[Книга Буття | «Буття»]] 18:6). «Піта» — це скорочене ім'я від «пат».
 
Відмінна риса традиційної арабської піти — водяна пара, що утворюється в тесті при смаженні піти, накопичується в міхурі в центрі [[корж (хлібопродукт)|коржів]], відокремлюючи шари [[тісто|тіста]]. Таким чином, усередині коржі утворюється «кишенька», яку можна відкрити, надрізати край піти гострим ножем, і в яку можна покласти [[салат]]и чи [[м'ясо]]. Завдяки цій кишеньці, арабська пита — визнаний супутник мандрівників: у неї заздалегідь можна покласти салати, [[шніцель]], варені [[сосиски]], [[шаурма | шаурму]], картопляні [[чіпсичипси]] тощо, потім запакувати начинені піти в [[поліетилен]]ові пакети, а потім, під час привалу, насолодитися їжею, не використовуючи ні тарілок, ні вилок, ні ножів.
 
Середній діаметр традиційної арабської піти зазвичай 15-20 сантиметрів. Крім арабської піти, існує ще кілька різновидів піт; наприклад, до таких різновидів можна віднести грузинський [[лаваш]] (великі пишні короваї без кишеньки) і [[друзи| друзькі]] піти — лафи (надзвичайно тонкі, але дуже великі коржі), індійські [[чапаті]].