Джон Мілтон: відмінності між версіями

Стояв на позиціях природного права, під яким розумів свободу думки, слова, друку, релігії (але не совісті, бо заперечував для Англії свободу католицизму та свободу атеїзму). Виникнення держави пояснював угодою людей з волі Бога. Владу короля і сановників вважав результатом народного вибору. Створення законів відбувалося, за Мілтоном, з огляду на зацікавленість людей у виконанні вимог правосуддя задля запобігання тиранії. Перетворення королів та інших правителів на тиранів і порушення законів Мілтон вважав підставою для їх скинення, виправдовував Англійську революцію, суд над Карлом І та його страту. Програма державно-правових перетворень Мілтона містила ідеали конституційної монархії, майнового цензу та інших буржуазно-демократичних змін. Ідею республіки він підтримав тільки після її проголошення у 1649 році. Виступав на захист приватної власності. З одного боку, він відстоював право народу визначати форму держави, а з іншого, — непорушний обов'язок людей підкорятися законній владі. Основні політичні праці: «Ареопагітика» (1644), «Обов'язки королів і суддів» (1649), «Іконоборець» (1649), «Захист англійського народу» (1650, 1654), «Про християнське вчення» (1655—60), «Швидкий і легкий шлях встановлення вільної республіки» (1660), «Історія Британії» (1670), «Коротка історія Московії» (видана 1682).

 

 

Політ, погляди та суспільні ідеали Мілтона відбилися у його численних поет, творах: поемах «Втрачений рай» (1667) і «Повернений рай» (1671), героїчній трагедії «Самсон-борець» (1671) та інших.