Пресвітеріанська система церковного управління: відмінності між версіями

Первинним органом пресвітеріанської системи церковного управління є приходські збори (церковні сесії або конгрегації), в які входять пастор (священнослужитель) та інші пресвітери, які обираються прихожанами даної церкви. Пресвітери (або «старійшини»), в основному, є авторитетними світськими жителями парафії, які вибираються довічно або на певний термін. До компетенції парафіяльних зборів входять організація богослужінь, пасторська турбота про парафіян, забезпечення порядку і рішення місцевих питань церковного життя. Пастор не має вирішального голосу на зборах, проте зазвичай є головою. У функції пастора також входить читання проповідей, організація релігійних залучень і здійснення церковних таїнств ([[хрещення]] та [[євхаристія | причастя]]). У деяких пресвітеріанських церквах пастор також автоматично є членом вищестоящої церковної організації ([[пресвітеріяпресвітерій | пресвітерії]]). Існує також пост [[диякон]]а, до чиєї компетенції зазвичай відносяться фінансово-господарські питання діяльності парафіяльних зборів.

Парафіяльні збори об'єднуються в регіональні [[пресвітеріяпресвітерій | пресвітерії]], члени яких обираються зі складу відповідних громад і включають крім пасторів і світських пресвітерів. Пресвітерії здійснюють нагляд за роботою парафіяльних зборів і виступають в якості вищої судової інстанції. При вирішенні питань, що входять в компетенцію пресвітерів, їх учасники не пов'язані наказами парафіяльних зборів, які їх вибрали.